Львівський музей Соломії Крушельницької оцифровує свою унікальну спадщину

Львівський музей Соломії Крушельницької оцифровує свою унікальну спадщину
Архівні родинні фото, особисті речі, ексклюзивні записи української оперної співачки зі світовою славою невдовзі стануть доступними широкому загалу

У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові (вул. С. Крушельницької, 23) за підтримки Українського культурного фонду триває робота над створенням цифрової платформи, мета якої — збереження та відкриття  для всього світу унікальної спадщини видатної української співачки. Проєкт втілюється у співпраці з відновленим Галицьким музичним товариством — однією з найдавніших і найвпливовіших культурних інституцій Галичини.

Соломія Крушельницька (1872 - 1952 рр.) — ім’я, яке звучить в унісон із найвищими досягненнями світової опери. Її життя і творчість — частина культурного коду України та важлива сторінка європейської музичної історії. Цифрова платформа, яку цими днями створюють у львівському музеї оперної діви, стане віртуальним простором, де оживатимуть голоси епохи, а унікальні документи та артефакти стануть доступними широкій аудиторії.

“Ми прагнемо, аби кожен, хто любить культуру і цікавиться історією музики, міг доторкнутися до унікальних артефактів і відкрити нові сторінки життя Соломії Крушельницької та інших славетних митців, чиї імена зберігає наш музей”, — зазначає керівник музею Тарас Демко.

Сьогодні у фондах музею — понад 26 тисяч одиниць збереження: від особистих матеріалів Соломії Крушельницької — до архівів, пов’язаних з іменами Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.

Серед унікальних речей у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові - архівні родинні фото співачки; блузка, яку носила Крушельницька (це єдиний зразок одягу, що є у фондах збірки); платівка фірми «Columbia» із записом українських пісень у виконанні української оперної діви (1928 р.); бронзовий медальйон роботи італійського скульптора Фарнезі із профілем співачки у ролі Саломеї, створений у грудні 1906-го після участі Крушельницької в італійській прем’єрі опери Ріхарда Штрауса; а також інші ексклюзивні артефакти.

“Наші фонди є готовою джерелознавчою базою для дослідження історії українського музичного мистецтва і світової культури”, — наголошує головна зберігачка фондів Музею Ірина Криворучка. — Це вперше особисті архіви видатних українських співаків, композиторів, виконавців-інструменталістів стануть широкодоступними. Ще однією особливістю нашої цифрової платформи буде те, що у ній представлені різні види музейних джерел: фото-, фоно-, речові джерела, образотворчі матеріали, рукописи та інші. В час повномасштабної війни і підвищених ризиків, головне завдання музею - зберегти цінні пам'ятки музичної культури, які зберігаються в музеї”.

“До нашого музею часто звертаються науковці-музикознавці, культурологи, письменники, митці, які цікавляться творчістю Соломії Крушельницької й історією музичної культури України з проханням дозволити їм працювати з фондовими матеріалами, - ділиться керівниця наукового відділу Музею Данута Білавич. - Діджиталізація фондових матеріалів відкриває нові можливості для їхнього наукового дослідження. Широка доступність цих матеріалів сприятиме популяризації постаті Соломії Крушельницької й інших видатних музичних діячів”.

Майбутня цифрова платформа дозволить не лише переглядати архівні документи, а й працювати з ними поглиблено, відкриваючи нові перспективи для дослідників і шанувальників оперного мистецтва. “Це стане важливим кроком до збереження та поширення культурної спадщини, що належить не лише Україні, а й усьому світові, і на найвищому рівні культурної дипломатії інтегрує український контекст у світовий”, — додає Тарас Демко.

Читайте також
Євген Хмара презентує шоу «Два світи» у Львівській опері Євген Хмара презентує шоу «Два світи» у Львівській опері
Програма поєднує класичну музику з елементами сучасного шоу: виступ пройде у супроводі симфонічного оркестру та рок-бенду
Євробачення-2025: 72 колишні учасники закликали відсторонити Ізраїль від конкурсу Євробачення-2025: 72 колишні учасники закликали відсторонити Ізраїль від конкурсу
72 колишні учасники Євробачення закликали Європейську мовну спілку виключити Ізраїль із конкурсу, звинувативши мовник KAN у "співучасті в геноциді палестинців у Газі"
Київ подав заявку на отримання статусу Міста музики ЮНЕСКО Київ подав заявку на отримання статусу Міста музики ЮНЕСКО
Київ подав важливу офіційну заявку на отримання статусу міста музики, тим самим зробивши крок до міжнародного визнання музичної спадщини
Load next