Фото: depositphotos
У Єгипті під час розкопок знайшли скам’янілість примата віком приблизно 18 мільйонів років. Відкриття може змінити уявлення науковців про географічне походження предків сучасних людиноподібних мавп. Про це пише The Independent.
Дослідники з Центру палеонтології хребетних при Університеті Мансури в Єгипті ідентифікували новий вид і назвали його Masripithecus moghraensis. Він мешкав близько 17–18 мільйонів років тому, у ранньому міоцені. Скам’янілі рештки виявили у Ваді-Могра. За словами науковців, це перший достовірно ідентифікований вид людиноподібних мавп, знайдений у Північній Африці.
Під час розкопок дослідникам вдалося знайти лише щелепні кістки. Однак вони мали незвичайне поєднання анатомічних особливостей: великий ікло та моляри із заокругленими жувальними поверхнями й вираженою текстурою. Саме ці ознаки допомогли відрізнити знахідку від інших приматів того самого періоду.
Одна з авторок дослідження Шорук Аль-Ашкар пояснила, що будова жувального апарату свідчить про гнучкий раціон тварини. Імовірно, вона переважно харчувалася фруктами, але за потреби могла споживати й твердішу їжу, зокрема горіхи та насіння.
На думку дослідниці, така особливість могла допомогти виду пристосуватися до змін клімату, які спричиняли посилення сезонності в Північній Африці та на Аравійському півострові.
Раніше вважалося, що ранні людиноподібні мавпи та близькі до них види мешкали переважно в південних регіонах Африки. У Північній Африці вже знаходили рештки давніх мавп раннього міоцену, однак переконливих доказів існування там людиноподібних мавп у той період не було.
Нова знахідка ставить під сумнів припущення, що еволюційні корені всіх сучасних людиноподібних мавп розташовувалися у Східній Африці або прилеглих до неї регіонах. Дослідники припускають, що географічною батьківщиною спільного предка сучасних людиноподібних мавп могли бути Північна Африка та Близький Схід.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com
