"Парасолька НАТО" над балтійськими країнами: чому рф бере під приціл дорогу до калінінграду?

"Парасолька НАТО" над балтійськими країнами: чому рф бере під приціл дорогу до калінінграду?

За останні місяці в українському та світовому інфопросторі значно побільшало припущень про можливе вторгнення росії в країни Балтії. Втім для чого державі-терористці Латвія, Литва та Естонія і чи справді ймовірність нападу настільки велика?

Після України – до Балтійського моря?

Найбільше збурила світ стаття німецького видання Bild, який навіть на його батьківщині звуть «бульварним». Автори стверджували, що в їхньому розпорядженні є секретний план німецьких збройних сил – Бундесверу. За цими документами росія готує зокрема конфлікт на кордоні Литви та Польщі з численними жертвами. У свою чергу, це призведе до зіткнення сил рф та НАТО. Публікація здійняла галас так, що все це довелося коментувати в самому Північноатлантичному альянсі. Директор Центру стратегічних комунікацій НАТО Яніс Сартс пояснив, що це лишень навчальний сценарій, хоч і використані справжні географічні назви.

Та все-таки цей випадок – не означає відсутність проблеми. Британські кореспонденти із The Times розповіли у своїй статті про те, що всі балтійські держави зараз активно укріплюють свої кордони. Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас виданню навіть повідомила, що росія за три-п’ять років після умовного перемир’я в Україні зможе відновити свої сили, аби загрожувати кордонам її держави. Власне, країни Балтії є крайнім східним флангом НАТО, найближчим до кордонів рф. Відтак логічно припустити, що якщо нестабільний сусід і захоче конфронтації безпосередньо з НАТО, то все почнеться тут.

Окрім того, аналітики Інституту вивчення війни (ISW) виявили, що росіяни посилили інформаційну кампанію проти країн Балтії. Зокрема, згадують висловлювання президента рф путіна про те, що ці країни «викидають росіян». За конкретний приклад диктатор взяв Латвію. Експерти ISW припускають:

«Путін, можливо, створює інформаційні умови для майбутніх агресивних дій росії за кордоном під приводом захисту своїх «співвітчизників»».

Українцям така риторика російських пропагандистів та влади знайома. Дуже схожі заяви були в 2014 році, коли держава-терористка окупувала Крим та частину Донбасу під приводом «захисту» українців, що спілкуються російською.

Латвія: найбільш русифікована серед країн Балтії.

Путін недаремно згадав саме Латвію. Нещодавно у Ризі прийняли доленосне рішення для частини росіян, що проживали в країні – депортація. Це стосується тих громадян рф у Латвії, які не подали необхідних документів і, що найголовніше, не склали іспит з державної мови. Латвійський суспільний мовник LSM повідомляє, що поки що це стосується майже тисячі росіян, а у квітні видворити можуть близько 2500. Окрім цього, нещодавно Рига продовжила обмеження на в’їзд громадян рф у Латвію ще на рік – до березня 2025 року, пише Delfi. Ці дії мотивовані тим, що росія все ще веде війну проти України.

Боротьба відбувається і з російською пропагандою. Латвія активно блокує сайти, які, наприклад, називають війну «спецоперацією». Тобто просувають шкідливі для національної безпеки і водночас корисні росії наративи. Власне, навіть «опозиційний» телеканал «Дождь» у країні заблокований. Про так звані «федеральні» мовники годі й говорити.

Не менш серйозним виявилося питання шкіл у Латвії, яких було чимало. Нині з 678 навчальних закладів, російських – 140. Ця тема неодноразово ставала предметом конфліктів між росіянами, які живуть у Латвії, і владою в Ризі. Річ у тім, що ця реформа проводилася і в 2004 році, коли був встановлений відсоток на кількість шкіл з мовою меншин. Російська громада виходила з протестом і навіть зняла кліп, де під відому мелодію гурту Pink Floyd співала: «Ми хочемо вчитися рідною мовою». Та все-таки реформа відбулась, і сьогодні Латвія тримає курс на повне скорочення російських шкіл.

Також Рига рішуче взялася за осіб, які становлять загрозу її національній безпеці. Наприклад, у грудні Служба держбезпеки затримала ймовірного шпигуна. Він, за версією слідства, стежив за військовими об’єктами і передавав росії отримані відомості.

У січні видворили з країни Бориса Каткова, голову Латвійсько-російської асоціації співробітництва. Видання Delfi повідомило, що організація підтримувала теплі зв’язки з партією «Єдина росія». Ця подія так само спричинила реакцію «з-за поребрика». Глава МЗС марія захарова засудила вигнання діяча, мовляв, ціль цього – «залякати російськомовних жителів Латвії».

А ось російськомовних у Латвії чимало. Чого не скажеш про Естонію і тим паче Литву, де суспільство за національною ознакою більш однорідне. Портал офіційної статистики наводить за 2022 рік 34,6% тих, хто вдома послуговується цією мовою. Рідною російська є для 37,7% жителів країни. Значна їхня частина мешкає у двох найбільших містах держави – столиці Ризі (там 57,4% російськомовних) та майже вісімдесятитисячному Дауґавпілсі.

Останній особливо примітний тим, що воно знаходиться неподалік від кордону з Білоруссю, а етнічні латиші серед містян у меншості. За даними Порталу офіційної статистики, у 2023 році 21% – за тими, хто назвав себе латишами, а росіян – 46,9%. Хоча існує динаміка змін, адже в 2012 році було 18,3% і 50,9% відповідно. Недаремно йдеться про саме цей рік, адже тоді в Латвії за ініціативи проросійських організацій відбувався референдум щодо надання російській статусу державної мови. 85% жителів міста висловились «за». З іншого боку, решта країни в більшості висловилась проти, що й робить Дауґавпілс унікальним.

Зрештою до останніх виборів 2022 року в латвійський Сейм перше місце отримували сили, які навіть співпрацювали з «Єдиною росією». Це політична партія «Злагода». Майже всі її представники в 2014 році голосували проти резолюції парламенту, яка засуджує російську агресію. Втім згодом співпраця з росіянами поступово затихла, а після початку повномасштабного вторгнення лідери партії й зовсім засудили росію. Власне, це відобразилося на її рейтингах, згідно з опитуванням за березень 2022 року на замовлення LSM. З 10,1% підтримка впала до 6,7%. Латвійська політологиня Лельде Метла-Розенталь, коментуючи це LSM, зазначила:

«Очевидно, впадає у вічі той факт, що частина виборців «Злагоди» все ще досить радикально налаштована і достатньо проросійська і, як то кажуть, пропутінська».

Цього ж року «Злагода» так і не пройшла на виборах до Сейму, поступившись проєвропейським партіям, які виступають за допомогу Україні. Варто зазначити, що і «Злагода» свого часу не гальмувала підтримку.

Що стосується військового захисту від росії, то країна вже відновлює обов’язкову строкову військову службу, яка була скасована в 2006 році. Про це повідомив міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш виданню The Telegraph.

Литва – "ворота" до калінінграду.

Особливістю Литви з-поміж усіх балтійських країн є те, що вона межує з росією і на сході, і на заході з калінінградською областю. При цьому держава має спільний, понад стокілометровий кордон із Польщею, який є головним болем для рф. Недивно, бо він перегороджує собою шлях від калінінграду до держави-союзниці росії білорусі. Ця територія відома як «сувальський коридор». Саме Литва загороджує собою прямий доступ росії до свого анклаву.

А це означає, що Вільнюс має певний важіль впливу на державу-терористку. Наприклад, після початку повномасштабного вторгнення Литва суттєво обмежила сухопутний транзит вантажів своєю територією до калінінградської області. Відтак російські пропагандисти неодноразово погрожували «взяти» «коридор». Ще б пак: він не лише поєднав би калінінград, а й відрізав би всю Балтію від інших країн-учасниць НАТО. Таким чином Північноатлантичному альянсу було би значно важче боротися зі східним противником. Єдиним шляхом до Литви та інших балтійських країн було би море.

У вересні 2023 НАТО проводили навчання у Балтійському морі, ціллю яких було убезпечення тутешніх вод, пише естонський суспільний мовник ERR. Тоді німецький віцеадмірал Ян Крістіан Каак пояснив важливість такої активності: «Якщо «сувальський коридор» буде заблокований – а це легко зробити, оскільки там всього дві автомобільні та одна залізнична гілки – то у нас залишаться тільки морські шляхи, і ми повинні їх використовувати».

У Вільнюсі, схоже, добре розуміють значення цієї ахіллесової п’яти НАТО для своєї національної безпеки, тож так само проводять готують свою армію поруч із «сувальським коридором».  Так, у січні президенти Литви та Польщі Гітанас Науседа та Анджей Дуда анонсували спільні військові навчання на межі країн. Примітним є те, що російсько-білоруські військові навчання «Захід-2021» і «Союзна рішучість 2022» проводились у калінінградській області й у безпосередній близькості до «коридору» (біля білоруського гродна). До речі, саме щодо них й існували прогнози, що це передвісники повномасштабної війни в Україні. Як відомо, вони таки збулись.

Заходи у внутрішній політиці Вільнюса також твердо проукраїнські. Литва так само, як і сусідка Латвія, блокує російську пропаганду. Також власники авто на номерах рф повинні з 11 березня покинути країну, наголошує литовська митниця. Суспільний мовник LRT у лютому повідомив, що держава посилює контроль над зерном з росії та білорусі. А з листопада литовський Сейм ухвалив рішення, згідно з яким імпорт російського газу заборонений. Власне, це лише частина з тих рішень у внутрішній та зовнішній політиці країни, які були спрямовані проти росії. Очевидно, владі рф це теж не до вподоби. Проте поки що з боку росіян усе обмежується залякуваннями про «сувальський коридор».

Від Нарви до пітера рукою подати, або як Естонія живе біля східного сусіда?

Із Таллінна, схоже, чутно ледь не найбільше заяв, у яких тутешні можновладці б'ють на сполох – росія нападе-таки на Естонію. Так, нещодавно про це згадувала й прем'єр-міністерка Кая Каллас, яка неодноразово в публічному просторі засуджувала злочини росії в Україні та закликала світову спільноту надавати нашій армії більше зброї. Як ми зазначали вище, вона попереджала The Times, що росії знадобиться небагато часу, аби "повернутися до форми" перед тим, як напасти на Балтію. А головний розвідник країни Каупо Росін заявив, що хоч імовірність нападу найближчим часом невелика, рівень напруги з часом зростатиме – повідомляє Reuturs. Така оцінка базована на тому, що росія, за даними розвідки, планує подвоїти свою військову присутність біля країн Балтії. Тож цілком зрозумілі побоювання розвідки щодо східного сусіда. А відтак, і дії. Очевидно, естонський естеблішмент цілком розділяє думку про відправлення натівського контингенту в Україні. Кая Каллас, коментуючи для Poltico заяви президента Франції Емманюеля Макрона про це, висловилась, що не можна відкидати таку ідею взагалі. До речі, таку ж думку розділяє і Литва.

Зрештою, окрім міжнародної спільноти, Таллінн покладається й на свої зусилля в боротьбі зі східною загрозою. Наприклад, естонці мають намір закрити кордон з росією – про це повідомляла прикордонна служба, мотивуючи це міграційним тиском із боку сусідки. А також республіка укріплюватиме кордон – зведе оборонну лінію з бункерами, пише естонська газетa Postmees. Неспроста: згадана розвідка Естонії з'ясувала, що рф створить новий армійський корпус, імовірно, в петрозаводську неподалік від санкт-петербурга. Від останнього до крайнього східного естонського міста Нарва – всього 158 кілометрів. Має місце тут і вступ Фінляндії до Північноатлантичного альянсу – із цим фактором розвідники теж пов’язують активізацію росії на цьому напрямку.

З іншого боку, географічна унікальність Естонії полягає не в цьому. Цю балтійську державу переважно розділяють із росією водойми, чого не скажеш про Латвію та Литву. Яскравий приклад – це Чудське-Псковське озеро, що займає значну частину кордону довжиною приблизно 300 км. А з боку Естонії озеро займає понад 100 кілометрів. Тобто мінімум третина кордону – це водойма. Але й на цьому все не закінчується. 77 км річки Нарва, на березі якої розташоване однойменне місто, також розділяють рф і Естонію. Недарма єдиний пропускний пункт між цими країнами поєднаний так званим Мостом дружби. Стає зрозумілим, що росії було б складніше атакувати країну.

Зрештою Естонія бореться і з «м’якою силою» росії також. Наприклад, держава не продовжила посвідку на проживання митрополитові рпц Євгенію Рєшетнікову, аргументуючи це згубним впливом діяча на національну безпеку – пише Delfi. У підсумку, громадянину росії довелося покинути Естонію. У країні так само, як і в її сусідках, заборонений в’їзд автівкам з реєстрацією «з-за поребрика». Набагато жорсткіше в Естонії щодо російської мови в освіті. Як повідомив суспільний мовник ERR, улітку Таллінн значно посилив штрафи для тих шкіл, у яких педагоги не використовують державну, натомість продовжують далі послуговуватися мовою східного сусіда. Він сягнув 10000 євро. А нещодавно прем’єр-міністерка Кая Каллас заявила про необхідність створити єдину систему освіти без інших мов, пише TV3:

«Навпаки, уряд має намір припинити фінансування російськомовної освіти і перейти на єдину естонськомовну освіту».

Разом із тим, якщо говорити про вразливі регіони, в Естонії є місто, який перепльовує латвійський Дауґавпілс за часткою росіян. Ідеться про вже згадану Нарву. Третя за величиною, вона знаходиться на кордоні з росією. Одна з вулиць веде прямо до кордону – щось на кшталт розташування українського Ужгорода щодо Словаччини. У Нарві частка естонців лише 3,5%, коли росіян – 88%. А осіб з паспортом рф, за даними державної статистики на 2023 – понад 18000 з майже 54-тисячного населення міста. У серпні минулого року місто відмовилося декомунізовувати назви вулиць на честь радянських військових, писало ERR. Окрім цього, у 2022 році демонтаж пам’ятника червоноармійському танку Т-34 викликав значне обурення в мешканців цього міста. Відтак не стане дивним те, що аж 40% жителів північно-східного регіону, у якому і знаходиться Нарва, не підтримує передачу зброї Україні. У той ж час «за» висловились лише 23%. Такими є результати опитування, яке проводила в грудні 2023 року Державна канцелярія Естонії.

При чому по решті країни, особливо на заході, більшість погоджується з політикою, яку проводить Таллінн щодо України. Наприклад, 0,25% від свого ВВП Естонія віддає і робитиме це стабільно до 2027 року на допомогу ЗСУ. Про це повідомляв заступник Міністра оборони України Дмитро Кліменков.

Зрештою попри наявність регіону із вкрай компактним проживанням росіян, жителі країни загалом засуджують російську агресію проти України: естонці – 95%, інші національності (а росіяни – другі за чисельністю) – 60%. Серед останніх 29% утримались від відповіді. Щодо довіри до російських ЗМІ в контексті війни в Україні, то серед неестонців ця цифра сягає 61%.

Можливо, цим можна пояснити те, що в естонському парламенті, Рійгікогу, домінують політичні сили, які не є проросійськими. Навіть «Центристська партія», яка в нульових співпрацювала з «Єдиною росією», нині виключила всіх найбільших прихильників путіна. З іншого боку, не обходиться без нюансів. Голова консервативної партії EKRE Мартін Хельме розповів ERR, що «допомога Україні зайшла занадто далеко», оскільки в Естонії економічна криза. Його політична сила має 16 мандатів зі 101. Разом із тим, консерватори виступали за закриття російськомовних версій сайтів державних установ.

Росія таки атакує Балтію?

Точно не зараз. Принаймні експерти з Інституту вивчення війни у згаданому аналізі хоч і наголошують на інформаційній підготовці до конфронтації з балтійськими державами, але пишуть: «ISW не помічає жодних ознак того, що російська атака проти країн Балтії є неминучою або ймовірною».

Естонська розвідка у своєму звіті на 2024 рік пише, що хоч цього року ймовірність нападу на країну низька, та все ж національна безпека залежить від перебіг військових дій в Україні:

«Безпекова ситуація в Європі та вздовж кордонів Естонії в найближчому майбутньому залежить від того, чи Україна за підтримки своїх союзників може зруйнувати імперіалістичні амбіції росії».

За даними Delfi, командувач литовського війська Валдемарас Рупшис погодився б із тим, що така війна – це довгострокова перспектива:

«Ми ясно бачимо, що в найближчому майбутньому, у короткостроковій перспективі, прямої військової загрози для нашої країни справді немає».

Перед тим збройні сили Литви також повідомляли, що найближчим часом війни з росією не буде, ілюструючи українським прикладом:

«…вторгнення почалося у лютому 2022 року. Про розгортання військової техніки почали говорити ще навесні 2021 року. У вересні техніку під прикриттям навчань перевели на українські кордони, а в листопаді увесь західний світ, виклавши яскраві та чіткі супутникові фото російської військової техніки, зосередженої на українському кордоні, чітко визначив загрозу».

Втім армія Литви не відкидає того, що до цього потрібно готуватися, мовляв, «хочеш миру – готуйся до війни».

Російська агресія – двигун активних дій балтійців. Видно це й у зовнішній політиці. За даними аналітиків українського видання «Слово і діло» країни Балтії – лідерки у частці допомоги нашій державі у ВВП країн: «Естонія витратила на допомогу Україні 1,26% ВВП (0,54 млрд доларів), Латвія – 1,09% ВВП (0,51 млрд доларів), Литва – 0,95% ВВП (0,76 млрд доларів)». Наприклад, уже зараз міністр оборони Латвії Андріс Спрудс повідомив, що держава приєднується до закупівлі артилерійських снарядів для ЗСУ. Окрім цього, усі три країни в Ризі підписали угоду про створення Балтійської лінії оборони для зміцнення східного кордону НАТО з метою блокування російської загрози, пише «Укрінформ».

Зрештою Латвія, Литва та Естонія активно укріплюють свої позиції не лише будуючи укріплення на кордонах. Боротьба триває й проти не менш небезпечної для держав «м’якої» сили. Тобто російськомовної маскультури та освіти, мовби враховуючи гіркий досвід України.

Зрозуміло, що попри весь галас у наш час, балтійська тема – не нова. Велика кількість регіонів, заселених росіянами, які часто не схвалювали політику, спрямовану на захист державних мов, і «сувальський коридор» ще до повномасштабного вторгення були приводом для тривоги. Втім зараз загроза набула більшої гостроти, ніж коли-небудь. Схоже, балтійці розуміють – якщо агресія проти України відбулася, то чому потрібно сумніватися, що й інші сусіди росії не постраждають?

Читайте також
У НАТО ініціювали консультації через загрозу безпеки союзникам У НАТО ініціювали консультації через загрозу безпеки союзникам
Відомо також, що Литва та Естонія запровадили у себе в країнах надзвичайний стан.
Агресивні кроки РФ можуть прискорити процес членства України в НАТО, — спікерка Сейму Литви Агресивні кроки РФ можуть прискорити процес членства України в НАТО, — спікерка Сейму Литви
Про це заявила спікерка Сейму Литви Вікторія Чміліте-Нільсен в інтерв'ю "ТСН".
Load next