Фото: consilium.europa.eu
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо звинуватив канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у шантажі після того, як той запропонував пов’язати затвердження наступного довгострокового бюджету Європейського Союзу з наданням Україні нової фінансової допомоги. Проти такої умови виступили одразу чотири країни ЄС – Словаччина, Чехія, Угорщина та Болгарія.
Фіцо очолив протестувальників
Як повідомляє видання Euronews, Фіцо назвав позицію німецького канцлера "класичним прикладом шантажу" та пригрозив скористатися правом вето.
"Ми маємо рівні права голосу в цьому питанні. Так само, як пан Мерц говорить про використання права вето, я можу сказати те саме. Ми маємо такі самі права вето, як і федеральний канцлер Німеччини", – заявив Фіцо під час зустрічі з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем у Братиславі.
Бабіш зі свого боку зауважив, що Мерц, імовірно, не усвідомлює, що проєкт наступного бюджету ЄС уже передбачає 100 млрд євро для України. Водночас ці кошти стануть доступними лише з 2028 року, тоді як наступного року Києву бракуватиме близько 70 млрд євро.
"Сьогодні ми повинні відповісти на шантаж. Те, що робить федеральний канцлер, – це класичний приклад шантажу, і я це відкидаю. Ми суверенна країна. Ми – Словацька Республіка. У нас є власна позиція", – наголосив Фіцо.
Мерц посилив тиск на європейських партнерів у листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти, заявивши, що нова допомога Україні є "необхідною передумовою" для затвердження наступного бюджету ЄС.
Брюссель пообіцяв покрити приблизно дві третини фінансового дефіциту України – близько 45 млрд євро. Механізм надання цих коштів поки що не визначено. З огляду на масштаб потреб України, одним із найбільш імовірних варіантів швидко стало нове спільне запозичення Євросоюзу.
Хто і як відмовляється
Це фінансування має доповнити вже погоджений кредит на підтримку України обсягом 90 млрд євро. Від участі в ньому домоглися звільнення Словаччина, Чехія та Угорщина.
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев також заявив, що високий рівень бюджетного дефіциту є підставою для звільнення його країни від майбутніх кредитних зобов’язань перед Україною. За його словами, Болгарія продовжить підтримувати Київ іншими способами, зокрема через постачання енергоносіїв.
"Болгарія жодним чином не блокує рішення, які ухвалюються на рівні Ради ЄС за спільною згодою, щоб усі могли підтримувати Україну відповідно до своїх можливостей", – сказав Радев.
Причини ультиматуму Мерца
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пригрозив заблокувати бюджет Євросоюзу на 2028–2034 роки, якщо всі країни-члени блоку не погодяться брати участь у фінансуванні України у 2027 році та в наступні роки.
Мерц наголосив, що у 2027 році Україна ризикує зіткнутися з дефіцитом фінансування у розмірі 70 мільярдів євро. Крім того, канцлер Німеччини хоче, щоб майбутні рішення щодо фінансування України ухвалювалися кваліфікованою більшістю голосів, а не одностайно.
За відсутності альтернатив сукупний борг ЄС, пов’язаний із допомогою Україні, незабаром може перевищити позначку в 200 мільярдів євро. Згідно з розрахунками видання WELT AM SONNTAG, Брюсселю, ймовірно, доведеться надати Києву ще понад 40 мільярдів євро - понад уже перераховані 166 мільярдів - за рахунок залучення спільних позикових коштів.
Юрій Никорак, pravdatutnews.com
