Фото: Pexels
Тропічний Тихий океан може залишатися зміненим протягом сотень років навіть після того, як людство припинить викиди вуглекислого газу. До такого висновку дійшла міжнародна група дослідників, які проаналізували кліматичні моделі.
Про це повідомляє Earth.com.
Науковці встановили, що через глобальне потепління середній стан тропічної частини Тихого океану може зміститися в бік умов, характерних для явища Ель-Ніньйо. Навіть після припинення викидів цей процес, за результатами моделювання, не повертається до початкового стану.
Однією з причин є тепло, яке накопичується в глибоких шарах океану та Південному океані. Поверхня води й атмосфера здатні відносно швидко реагувати на скорочення викидів, але глибинні води поглинають і віддають тепло протягом сотень, а іноді й тисяч років.
Спочатку дослідники використали дев’ять кліматичних моделей. У них концентрація вуглекислого газу поступово зростала, доки сукупні викиди не досягли приблизно трильйона тонн вуглецю. Після цього моделі передбачали повне припинення викидів.
У всіх дев’яти моделях різниця температур між західною та східною частинами тропічного Тихого океану зменшувалася під час потепління. У восьми з них ця тенденція продовжувалася навіть після припинення викидів.
Для детальнішого аналізу команда використала австралійську кліматичну модель ACCESS і змоделювала тисячу років після досягнення нульових викидів. Розглядали три сценарії, за яких людство припиняє викидати вуглекислий газ у 2030, 2045 або 2060 році. У жодному з них Тихий океан не повернувся до попереднього стану.
Екстремальні Ель-Ніньйо можуть траплятися частіше
Зміни можуть вплинути й на частоту особливо потужних проявів Ель-Ніньйо. Це природне кліматичне явище, під час якого слабшають пасати, а теплі води поширюються на схід уздовж екватора. Воно здатне змінювати кількість опадів, спричиняти посухи, повені та посилювати спеку в різних регіонах світу.
За розрахунками моделі ACCESS, доіндустріального періоду частка екстремальних Ель-Ніньйо становила 1,73% від усіх таких подій. За сценарію продовження значних викидів до 2060 року цей показник міг зрости до 34,7%.
Якщо викиди припинити у 2060 році, частка екстремальних явищ у наступні століття, за моделлю, становитиме 26,3%. У разі досягнення нульових викидів у 2045 році вона знизиться до 17%, а у 2030-му — до 16,4%.
Співавтор дослідження, доцент Мельбурнського університету Ендрю Кінг наголосив, що швидке скорочення викидів здатне обмежити зміни в океані та зменшити ризики для майбутніх поколінь.
Дослідники застерігають щодо точності прогнозів
Автори визнають, що результати мають певні обмеження. Тисячолітнє моделювання проводили лише за допомогою однієї кліматичної моделі, тому точні показники частоти екстремальних Ель-Ніньйо можуть відрізнятися в інших розрахунках.
Крім того, спостереження за останні десятиліття демонструють тенденцію до посилення різниці температур між східною та західною частинами Тихого океану. Це суперечить прогнозам більшості кліматичних моделей, які передбачають її зменшення. Дослідники припускають, що природні коливання можуть тимчасово маскувати вплив глобального потепління, однак це потребує подальшої перевірки.
Моделювання також зосереджувалося переважно на викидах вуглекислого газу й не враховувало повною мірою вплив інших парникових газів та забруднення повітря.
Науковці наголошують, що для підтвердження висновків потрібні триваліші розрахунки за допомогою кількох незалежних кліматичних моделей.
