Фото: NASA, ESA, G. Schneider (University of Arizona), HST / GO 12228 Team
Ця зоря подібна до нашого Сонця, але її вік становить лише 23 мільйони років, тобто вона ще дуже молода за астрономічними мірками. Спостереження за такою системою дозволяють вченим краще зрозуміти, як вода була розподілена в ранній Сонячній системі і яким чином вона могла потрапити на Землю у кількостях, достатніх для зародження життя.
Відповідне дослідження було опубліковане в журналі Nature.
За допомогою інструментів «Джеймса Вебба», що працюють у ближньому інфрачервоному діапазоні, вчені виявили характерну смугу поглинання водяного льоду. Зокрема, вони зафіксували пікову ознаку — пік Френеля — на довжині хвилі 3,1 мікрометра, що свідчить про присутність великих кристалів льоду в диску.
Крім того, було встановлено, що диск є дуже динамічним середовищем: уламки небесних тіл часто стикаються, і ці зіткнення призводять до постійного руйнування і повторного формування кристалів льоду. Цей процес дуже подібний до того, що спостерігається в поясі Койпера — області за орбітою Нептуна, де обертаються карликові планети, комети й астероїди.
Як і в нашій Сонячній системі, щільність льоду в диску навколо HD 181327 зменшується ближче до зорі. Наприклад, на відстані 113 астрономічних одиниць (одна а.о. — середня відстань від Землі до Сонця) лід становить 21% усієї маси, тоді як на 85 а.о. — лише 0,1%. Водночас вчені не виключають, що деяка кількість льоду може бути прихована ближче до зорі, захована всередині планетезималей — невеликих об'єктів, які формуються шляхом накопичення речовини в одному місці.
Нагадаємо, телескоп Вебба зазнімкував найдавніше зоряне світло
Юлія Педюк - pravdatutnews.com
