Фото: depositphotos
Рекордна спека, що охопила Європу влітку 2026 року, могла спричинити смерть 50 391 людини. Із них 32 619 смертей пов’язують із підвищенням температури через спалювання вугілля, нафти й газу.
Про це свідчить дослідження, опубліковане в журналі Nature Health, повідомляє Associated Press.
Дослідники змоделювали смертність, пов’язану зі спекою, серед різних вікових груп у 854 європейських містах під час хвиль спеки в червні, липні та серпні.
За оцінками науковців, кількість смертей цього літа на 71% перевищила показник 2022 року, який раніше вважали найвищим за період спостережень. Тоді від спеки померли 29 480 людей.
Водночас реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки дослідження не враховує смертність від спеки у травні та охоплює лише 854 міста, де проживає близько 40% населення Європи.
Приблизно третина смертей припала на період із 17 червня до 1 липня. Тоді температура перевищувала звичайні показники на 5,3°C, розповів співавтор дослідження, біостатистик Гаріфаллос Константінудіс.
Головна авторка дослідження, кліматологиня Імперського коледжу Лондона Клер Барнс зазначила, що інфраструктура значної частини Західної та Північної Європи не пристосована до температур, які спостерігаються внаслідок антропогенного потепління. За її словами, у деяких європейських містах температура цього літа перевищувала норму на 12°C.
Найбільше смертей від спеки зафіксували в Італії, Франції, Іспанії та Німеччині. Серед європейських столиць найвищий загальний показник смертності від спеки за період із 2000 до 2025 року мав Рим.
Понад половину померлих цього літа становили люди віком від 85 років. Водночас спека забрала життя понад 800 людей віком від 20 до 44 років.
Щоб визначити вплив глобального потепління, дослідники порівняли результати комп’ютерного моделювання світу без антропогенних кліматичних змін із фактичною кількістю смертей під час спеки. Різницю використали для оцінювання смертності, пов’язаної з потеплінням.
За даними команди, частка смертей від спеки, пов’язаних із глобальним потеплінням, зросла приблизно з 45% на початку 2000-х років до 65% нині.
Барнс також наголосила, що Європа є континентом, який нагрівається найшвидше: середня температура тут уже приблизно на 2,5°C вища, ніж у доіндустріальну епоху. Ще швидше нагрівається Арктика, хоча вона не є континентом.
