Нападниці громадського активіста і волонтера Сергія Стерненка повідомили про підозру в державній зраді та замаху на вбивство.
Сьогодні, 2 травня в Шевченківському суді обиратимуть запобіжний захід винній у вчиненні кримінального порушення.
Про це повідомляє СБУ.
Деталі
Слідство встановило, що 45-річна уродженка Одещини, яка проживала в Києві, наприкінці минулого року була дистанційно завербована російськими спецслужбами в пошуках швидкого заробітку в інтернеті.
Спочатку вона здійснювала стеження за визначеними автомобілями, фотографувала їх та передавала отримані дані своєму куратору. Згодом їй було доручено виготовити саморобний вибуховий пристрій, після чого вона переїхала до квартири в центральній частині столиці.
З середини квітня фігурантка розпочала стежити за волонтером Сергієм Стерненком, орендувавши квартиру в тому ж житловому комплексі. Пізніше вона отримала координати схованки з вогнепальною зброєю – пістолетом моделі ПМ та боєприпасами до нього.
Вранці 1 травня 2025 року куратор наказав їй вчинити вбивство Стерненка біля його будинку, оскільки завдяки попередньому спостереженню вона знала марку його автомобіля та орієнтовний час його виходу.
Коли жінка побачила Стерненка, вона здійснила постріли, внаслідок чого одна куля влучила йому в ногу. Нападницю було негайно затримано правоохоронними органами.
Під час обшуку в її помешканні було виявлено мобільний телефон із доказами співпраці з Російською Федерацією, а також компоненти для саморобного вибухового пристрою, які вона зберігала в іншій квартирі. Їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Попередні замахи на Стерненка
З 2014 року на Сергія Стерненка, колишнього очільника одеського осередку "Правого сектору", було скоєно три напади. Останній з них стався у 2018 році, коли на нього напали двоє чоловіків. Під час інциденту один із нападників, Іван Кузнєцов, загинув. Стерненка звинуватили у його навмисному вбивстві.
За версією обвинувачення, після того як напад не вдався, Кузнєцов почав тікати, але Стерненко нібито наздогнав його та завдав смертельних ножових поранень. Сам Стерненко заперечував ці звинувачення, стверджуючи, що діяв у межах самозахисту й не переслідував Кузнєцова. За його словами, нападник почав тікати вже після того, як отримав поранення під час спроби самозахисту.
У 2020 році Стерненку було офіційно повідомлено про підозру в умисному вбивстві.
У березні 2023 року нова київська судово-медична експертиза дійшла висновку, що Іван Кузнєцов міг ще певний час залишатися у свідомості та навіть рухатися після отримання смертельного поранення в серце. Цей висновок суперечив попередній експертизі, яка стверджувала, що нападник мав би знепритомніти протягом 20 секунд, отже не зміг би подолати відстань, на якій його було знайдено.
9 червня 2023 року Абзал Баймукашев, один із нападників, був визнаний винним у замаху на вбивство та незаконному поводженні зі зброєю. Суд засудив його до 10 років позбавлення волі.
Нагадаємо, На українського активіста і волонтера Сергія Стерненка скоїли замах
Ростислав Шваник - pravdatutnews.com
