Фото: Unsplash
Науковці зафіксували найчіткіші зображення плазмових дощів у сонячній короні — зовнішньому шарі Сонця, який зазвичай можна побачити лише під час затемнення. Ці дощі виникають, коли гаряча плазма, викинута із поверхні світила, під дією гравітації повертається назад, рухаючись вздовж магнітних ліній.
Дослідження опублікували в журналі Nature Astronomy.
Унікальні кадри вдалося отримати завдяки модернізованій системі обробки зображень на Сонячному телескопі Ґуда в Каліфорнії — другому за розміром сонячному телескопі на планеті. Ця система компенсує атмосферні спотворення, дозволяючи досягти неймовірної роздільної здатності — близько 70 кілометрів. Як з’ясувалося, структура самих плазмових потоків ще дрібніша: її реальні розміри можуть становити лише 20 кілометрів — у десятки разів менше, ніж вважалося раніше.
Окрім плазмових дощів, науковці також зафіксували формування петель з розжареної плазми та протуберанців — гігантських стовпів гарячого газу, що вириваються з сонячної поверхні.
Усі зображення, отримані з телескопа, штучно колоризовані: на них темніші ділянки відповідають інтенсивнішому випромінюванню у спектрі водню.
Дослідники планують застосувати свою передову систему зображення і на найбільшому у світі сонячному телескопі, розташованому на Гаваях. Це дозволить вивчати ще дрібніші деталі корони й наблизитися до розгадки одного з головних питань сучасної геліофізики: чому температура корони сягає мільйонів Кельвінів, тоді як поверхня Сонця прогрівається лише до 6000 Кельвінів. Нові спостереження також допоможуть краще передбачати сонячні бурі, що впливають на магнітне поле Землі.
Нагадаємо, глобальне потепління може перевищити критичний рівень вже до 2030 року — Forbes
Олена Стебніцька - pravdatutnews.com
