Дослідникам вдалося пролити світло на загадку винятково збереженої мумії, знайденої в крипті церкви Святого Томи в австрійському селі Блазенштайн. Завдяки сучасним методам дослідження, таким як комп’ютерна томографія, радіовуглецеве датування та хімічний аналіз тканин і кісток, вчені з'ясували незвичний спосіб бальзамування тіла — через пряму кишку.
Про це повідомляють The Guardian і CNN, відкриття було опубліковане в науковому журналі Frontiers in Medicine.
Протягом багатьох років вважалося, що мумія належить Францу Ксаверу Зідлеру фон Розене
ггу — священнику XVIII століття, який помер у 37 років, ймовірно, від інфекційної хвороби. Його тіло нібито було перепоховане в крипті кілька років після смерті, і згодом стало об’єктом паломництва — вважалося, що воно має цілющі властивості через виняткову збереженість. Під час останнього дослідження виявилося, що тіло було наповнене дерев’яною стружкою, шматками гілок, коноплею, шовком та хлоридом цинку — речовинами, здатними поглинати рідину з організму. Це дозволило уникнути розтину зовнішніх тканин, що і стало несподіванкою для науковців.
Провідний дослідник, патолог Андреас Нерліх з Університету Людвіга Максиміліана в Мюнхені, зазначив, що такої методики раніше в науці не фіксували. Попри відсутність зовнішніх розрізів, комп’ютерне сканування виявило невідому круглу структуру в нижній частині кишківника. Раніше ходили чутки, що це може бути отруйна капсула, однак виявилося, що це просто скляна намистина — ймовірно, залишок декору з тканин, якими наповнили тіло.
Радіовуглецеве датування показало, що чоловік помер між 1734 і 1780 роками, що збігається з життям Зідлера. Біохімічні аналізи свідчать, що він харчувався переважно продуктами тваринного походження та зерновими, як і личить священику його часу. Його скелет не мав слідів важкої фізичної праці, але показував ознаки частого куріння люльки й носіння взуття із загостреними носками — поширеної моди того періоду.
На думку дослідників, священник, імовірно, помер від легеневої кровотечі, спричиненої туберкульозом — сліди хвороби були знайдені в тканинах тіла.
Мета такого бальзамування залишається невідомою, але вчені припускають, що ця практика могла бути значно поширенішою, ніж вважалося раніше. Це перший задокументований випадок подібного типу бальзамування, тож дослідники не виключають, що в Європі могла існувати ціла традиція короткочасного збереження тіл, яка просто не збереглася в історичних джерелах
Нагадаємо, у Вельсі знайшли середньовічне поховання заможних жінок, які важко працювали
Юлія Педюк - pravdatutnews.com
