Фото: Pexels
Більшість дорослих майже не зберігає спогадів про раннє дитинство. Якщо вони й залишаються — часто нечіткі та уривчасті.
Дослідниця Сара Пауер пояснила Popular Science, як це розуміє наука.
Сара Пауер пропонує розрізняти амнезію немовлят (втрата пам’яті до трьох років) і дитячу амнезію (розмиті спогади віком 3–6 років). Амнезія немовлят вважається незворотною — вона не стосується навичок, як-от ходіння чи мовлення, а лише епізодичної пам’яті.
Досліди з гризунами показали, що молоді тварини можуть зберігати ранні спогади, однак не здатні свідомо відновити їх у дорослому віці. Цікаво, що зміни рівнів певних білків у мозку можуть допомогти повернути ці спогади. Водночас амнезія немовлят впливає лише на епізодичну пам’ять — адже базові навички, як-от ходіння чи мовлення, зберігаються.
У людей часто формуються хибні спогади через розповіді батьків або фотографії. «Якщо подію часто згадують, ми можемо почати вважати її власним спогадом», — каже Пауер.
Щоб вивчити формування дитячих спогадів, дослідниця створила спеціальну ігрову кімнату, яка перетворюється на джунглі чи підземне царство. Малюки ховають іграшки й згодом мають знайти їх — це допомагає оцінити здатність пам’ятати події.
В іншому дослідженні діти трьох років обговорювали події з батьками, а через 2–6 років їх просили згадати ці історії. У віці 5–7 років вони пригадували близько 60% подій, а з часом — лише 40%.
Таким чином, науковці підтверджують: пам’ять у ранньому дитинстві вразлива, а наші найперші спогади — часто не більше ніж реконструкції.
Інше дослідження показало: діти у 5–7 років пам’ятають близько 60% подій, які обговорювали у трирічному віці. Через кілька років — лише 40%.
Нагадаємо, комбінація двох протиракових препаратів продовжила життя мишей майже на третину
Олена Стебніцька - pravdatutnews.com
