Чому ми не пам’ятаємо раннє дитинство: пояснення дослідниці

Чому ми не пам’ятаємо раннє дитинство: пояснення дослідниці
Більшість дорослих майже не зберігає спогадів про раннє дитинство. Якщо вони й залишаються — часто нечіткі та уривчасті

Фото: Pexels

Більшість дорослих майже не зберігає спогадів про раннє дитинство. Якщо вони й залишаються — часто нечіткі та уривчасті.

Дослідниця Сара Пауер пояснила Popular Science, як це розуміє наука.

Сара Пауер пропонує розрізняти амнезію немовлят (втрата пам’яті до трьох років) і дитячу амнезію (розмиті спогади віком 3–6 років). Амнезія немовлят вважається незворотною — вона не стосується навичок, як-от ходіння чи мовлення, а лише епізодичної пам’яті.

Досліди з гризунами показали, що молоді тварини можуть зберігати ранні спогади, однак не здатні свідомо відновити їх у дорослому віці. Цікаво, що зміни рівнів певних білків у мозку можуть допомогти повернути ці спогади. Водночас амнезія немовлят впливає лише на епізодичну пам’ять — адже базові навички, як-от ходіння чи мовлення, зберігаються.

У людей часто формуються хибні спогади через розповіді батьків або фотографії. «Якщо подію часто згадують, ми можемо почати вважати її власним спогадом», — каже Пауер.

Щоб вивчити формування дитячих спогадів, дослідниця створила спеціальну ігрову кімнату, яка перетворюється на джунглі чи підземне царство. Малюки ховають іграшки й згодом мають знайти їх — це допомагає оцінити здатність пам’ятати події.

В іншому дослідженні діти трьох років обговорювали події з батьками, а через 2–6 років їх просили згадати ці історії. У віці 5–7 років вони пригадували близько 60% подій, а з часом — лише 40%.

Таким чином, науковці підтверджують: пам’ять у ранньому дитинстві вразлива, а наші найперші спогади — часто не більше ніж реконструкції.

Інше дослідження показало: діти у 5–7 років пам’ятають близько 60% подій, які обговорювали у трирічному віці. Через кілька років — лише 40%.

Нагадаємо, комбінація двох протиракових препаратів продовжила життя мишей майже на третину

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com

Читайте також
Жести допомагають передбачити слова співрозмовника: нове дослідження Жести допомагають передбачити слова співрозмовника: нове дослідження
Науковці з’ясували, що жести, які супроводжують мовлення, можуть значно покращити розуміння та передбачення подальших слів у розмові
Де саме в мозку виникає свідомість: вчені провели нове дослідження Де саме в мозку виникає свідомість: вчені провели нове дослідження
Вчені з різних країн виявили, що свідомість, ймовірно, зароджується не в лобовій частці, як вважалося раніше, а у сенсорних зонах задньої частини мозку
Зіниці можуть допомогти зрозуміти, як мозок обробляє спогади під час сну, - дослідження Зіниці можуть допомогти зрозуміти, як мозок обробляє спогади під час сну, - дослідження
Дослідження може стати основою для розробки методів покращення пам’яті у людей і допоможе у вдосконаленні алгоритмів штучного інтелекту
Load next