В Угорщині знайшли понад 200 кельтських срібних монет, які пролежали під землею дві тисячі років

Під час будівництва електропідстанції в угорському місті Сомбатгей археологи виявили скарб із 208 кельтських срібних монет. Загальна вага знахідки перевищує два кілограми. Монети пролежали в землі понад дві тисячі років на глибині лише 30–40 сантиметрів
В Угорщині знайшли понад 200 кельтських срібних монет, які пролежали під землею дві тисячі років

Фото: depositphotos

Про знахідку повідомила енергетична компанія E.ON Hungária, яка займалася будівництвом підстанції.

Будівельні роботи проводили на території відомої археологічної пам’ятки в північній частині Сомбатгея. Тому впродовж 2023–2025 років там працювали фахівці Угорського національного музею.

За цей час археологи дослідили майже 400 об’єктів — ям, поховань, залишків споруд та інших слідів давньої діяльності людей. Також вони знайшли кілька тисяч артефактів, які охоплюють майже сім тисяч років історії.

Кельти сховали монети в ямі, частину з них помістили в невелику посудину. Згодом обробіток землі частково розкидав скарб. Спочатку дослідники натрапили лише на кілька монет, а основну частину знайшли поступово за допомогою фахівців із металошукачами.

Оскільки скарб виявили під час наукових розкопок, археологи змогли зафіксувати не лише самі монети, а й обставини їхнього розташування.

За даними угорських медіа, скарб складається з 208 монет. Настільки значущої кельтської знахідки в Угорщині не було з кінця 1960-х років.

Монети належать до тетрадрахм велемського типу, які карбували наприкінці II або на початку I століття до нашої ери. Кожна з них відповідала чотирьом драхмам — давньогрецьким срібним монетам. Імовірно, їх виготовили поблизу гори Велем-Сентвід, приблизно за 15 кілометрів від місця знахідки.

Навіщо кельти закопали ці гроші, поки що невідомо. За однією з версій, це могла бути пожертва богам. Інше припущення — люди сховали свої статки під час кризового періоду.

Окрім кельтського скарбу, археологи виявили предмети різних історичних епох.

Серед найдавніших знахідок — невелике тесло зі шліфованого каменю віком майже сім тисяч років. Імовірно, ним рубали дерева та обробляли деревину.

До ранньої залізної доби, VII–VI століть до нашої ери, належить скляна намистина з візерунком «павиче око». Можливо, вона була частиною прикраси.

Також на території розкопок виявили залишки римської вілли. Хоча її споруди з часом розібрали та використали як будівельні матеріали, археологам вдалося частково відтворити план центральної будівлі. Досліджена частина займала близько 300 квадратних метрів.

Серед знахідок римського періоду — фрагмент цегли з відбитком собачої лапи. Такі цеглини могли використовувати для перекриття порожнин, якими під підлогою циркулювало тепле повітря в системі опалення.

Найближчим часом ці та інші артефакти планують представити на тимчасовій виставці в музеї «Саварія» у Сомбатгеї.

Читайте також
Туризм на спортивних заходах: фанати шукають більше досвіду Туризм на спортивних заходах: фанати шукають більше досвіду
Популярність спортивних подій стимулює новий бум у спортивному туризмі, кажуть експерти
На острові Пасхи знайшли докази самостійного виникнення писемності На острові Пасхи знайшли докази самостійного виникнення писемності
Нове дослідження свідчить, що писемність ронго-ронго на острові Пасхи могла з’явитися ще до контакту з європейцями
Повнометражний мультфільм «Сімпсони» вийде в 2027 році Повнометражний мультфільм «Сімпсони» вийде в 2027 році
Постер із рожевим пончиком анонсував повернення культової родини. Сюжет сиквелу поки тримають у таємниці
Load next