У Меджибожі на Хмельниччині українські археологи виявили найдавніші сліди обробки мамонтової кістки, датовані приблизно 400 тисячами років. Хоча точне призначення цих артефактів ще не встановлено, вчені припускають, що їх могли використовувати для навчання молодих членів групи обробці твердих матеріалів, таких як камінь. Інша версія пояснює їхнє створення нестачею більш придатних матеріалів у регіоні. Дослідження опубліковано в International Journal of Osteoarchaeology.
Науковці дослідили рештки степового мамонта (Mammuthus trogontherii) зі стоянки давніх людей у Меджибожі, яка датується раннім палеолітом. Було виявлено 24 фрагменти мамонтових бивнів, найбільші з яких не перевищували п’яти сантиметрів. На 11 із них зафіксували сліди обробки людиною, зокрема загострення з обох боків.
Один із фрагментів дослідники назвали вістрям – його краї сходяться під гострим кутом, проте поки невідомо, чи справді його використовували як наконечник списа. Інший фрагмент, названий нуклеусом, мав овальну форму. Вчені припускають, що ці артефакти могли не мати практичного застосування, а слугували для соціалізації в ранніх людських спільнотах, допомагаючи передавати навички молодшому поколінню.
Нагадаємо, На території школи в Австралії знайшли сліди динозаврів
Ростислав Шваник - pravdatutnews.com
