Фото: depositphotos
Деякі з них мають глибину понад 4 тисячі метрів. Відкриття зробили дослідники з Барселонського університету та Університетського коледжу Корка (Ірландія) за допомогою високоточного картографування морського дна.
Про це повідомляє ScienceDaily.
За результатами аналізу з’ясувалося, що кількість каньйонів у п’ять разів перевищує попередні оцінки. Нове дослідження також показало суттєві відмінності між каньйонами Східної та Західної Антарктиди, відкривши нові дані про давню історію льодовикового покриву континенту.
Карти створювали на основі Міжнародної батиметричної карти Південного океану (версія 2) із роздільною здатністю 500 метрів на піксель. Це дозволило науковцям застосувати напівавтоматизовані алгоритми для виявлення підводних структур.
За словами Девіда Амбласа з Барселонського університету, антарктичні каньйони перевершують за розмірами свої аналоги в інших частинах світу завдяки великій кількості осадів, які приносять льодовики, і впливу полярних льодів.
Вчені також розробили програмне забезпечення GIS, яке дозволило обчислити 15 параметрів, щоб змоделювати геологічну структуру підводних утворень. Найрозвиненіші каньйони, за їхніми словами, розташовані на сході континенту — вони мають складну, розгалужену систему та типові U-подібні профілі, характерні для давніх льодовикових процесів.
Натомість каньйони Західної Антарктиди коротші, крутіші й мають V-подібну форму, що свідчить про молодший вік місцевих льодовиків. Це відкриття підтвердило, що льодовиковий щит Східної Антарктиди є значно старішим.
За словами дослідників, антарктичні каньйони мають вирішальне значення для циркуляції океанічних вод і стабільності льодових шельфів. Вони регулюють рух холодних і теплих течій, впливаючи на танення льоду й рівень Світового океану.
До слова, глобальне потепління кардинально змінює вигляд нашої планети. Одним із його наслідків стало утворення нового острова на Алясці, який з’явився не завдяки підйому суші, а через інтенсивне танення льодовика Алсек.
Юлія Педюк - pravdatutnews.com
