Фото: depositphotos
Танення арктичного льоду вважається одним із найбільш наочних наслідків глобальних кліматичних змін. Водночас науковці виявили, що з 2005 по 2024 рік темпи скорочення крижаного покриву були найповільнішими за весь період супутникових спостережень.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, пише The Washington Post.
Дослідники проаналізували два незалежні набори даних і з’ясували, що швидкість втрат льоду в останні два десятиліття була приблизно удвічі нижчою, ніж середні багаторічні показники. Вчені прогнозують, що уповільнення може тривати ще 5–10 років, після чого ймовірне різке прискорення танення.
Провідний автор роботи Марк Інгленд наголосив, що навіть за умов зростання викидів парникових газів і підвищення глобальних температур кліматична система здатна демонструвати періоди уповільнення втрат льоду. Втім, ці процеси є тимчасовими і зрештою компенсуються подальшим різким скороченням крижаного покриву.
Фахівці пояснюють, що на темпи танення впливають не лише антропогенні чинники, а й природні цикли, як-от Ель-Ніньйо чи Північноатлантичне коливання. Ці явища можуть тимчасово знижувати або підвищувати температуру океанів, відповідно впливаючи на обсяги арктичного льоду.
За словами доцента Університету Манітоби Алекса Кроуфорда, природні коливання у системі «океан–атмосфера» іноді призводять до того, що океани поглинають більше тепла, залишаючи атмосферу прохолоднішою, а іноді — навпаки. Це може пояснити уповільнення останніх років.
Учені підкреслюють: нинішнє зниження темпів танення не означає уповільнення кліматичних змін загалом. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері перебуває на рекордному рівні та продовжує зростати. Попри локальні відхилення, глобальні температури невпинно піднімаються, а обсяг морського льоду влітку 2025 року залишається щонайменше на третину меншим, ніж у 1980 році.
Нагадаємо, льодовики Шпіцбергена втратили рекордну кількість льоду: що це означає для майбутнього Арктики
Юлія Люшньова - pravdatutnews.com
