Фото: Depositphotos
Нове дослідження з Університету Мілано-Бікокка ставить під сумнів класичну теорію, яка пояснювала висоту Гімалаїв лише надзвичайно товстою земною корою.
Пр це пише Interesting Engineering.
За традиційною моделлю швейцарського геолога Еміля Аргана, під час зіткнення Індії та Азії близько 50 млн років тому кора потовщилася до 70–80 км, що й утримувало гори та Тибетське плато. Однак спостереження показали: кора товщиною понад 40 км втрачає міцність і не здатна підтримувати настільки велике плато протягом мільйонів років. Крім того, сейсмічні та геохімічні дані свідчили про наявність мантійних порід на глибинах, де їх не мало б бути.
Щоб пояснити ці суперечності, науковці провели понад 100 комп’ютерних симуляцій зіткнення плит. Виявилося, що замість одного товстого шару формується «бутерброд» — індійська кора знизу, далі жорстка мантія Азії, а зверху азійська кора. Під тиском і високою температурою частина кори плавилася та піднімалася вище, створюючи складну тришарову структуру.
Автори роботи зазначають, що така модель краще пояснює як висоту Гімалаїв, так і наявність мантійних порід ближче до поверхні. Крім того, вона може допомогти зрозуміти процеси утворення гір і в інших частинах світу.
Нагадаємо, вчені розгадали таємницю магнетизму Місяця: пояснення походження
Олена Стебніцька - pravdatutnews.com