В Угорщині знайшли понад 200 кельтських срібних монет, які пролежали під землею дві тисячі років

Під час будівництва електропідстанції в угорському місті Сомбатгей археологи виявили скарб із 208 кельтських срібних монет. Загальна вага знахідки перевищує два кілограми. Монети пролежали в землі понад дві тисячі років на глибині лише 30–40 сантиметрів
В Угорщині знайшли понад 200 кельтських срібних монет, які пролежали під землею дві тисячі років

Фото: depositphotos

Про знахідку повідомила енергетична компанія E.ON Hungária, яка займалася будівництвом підстанції.

Будівельні роботи проводили на території відомої археологічної пам’ятки в північній частині Сомбатгея. Тому впродовж 2023–2025 років там працювали фахівці Угорського національного музею.

За цей час археологи дослідили майже 400 об’єктів — ям, поховань, залишків споруд та інших слідів давньої діяльності людей. Також вони знайшли кілька тисяч артефактів, які охоплюють майже сім тисяч років історії.

Кельти сховали монети в ямі, частину з них помістили в невелику посудину. Згодом обробіток землі частково розкидав скарб. Спочатку дослідники натрапили лише на кілька монет, а основну частину знайшли поступово за допомогою фахівців із металошукачами.

Оскільки скарб виявили під час наукових розкопок, археологи змогли зафіксувати не лише самі монети, а й обставини їхнього розташування.

За даними угорських медіа, скарб складається з 208 монет. Настільки значущої кельтської знахідки в Угорщині не було з кінця 1960-х років.

Монети належать до тетрадрахм велемського типу, які карбували наприкінці II або на початку I століття до нашої ери. Кожна з них відповідала чотирьом драхмам — давньогрецьким срібним монетам. Імовірно, їх виготовили поблизу гори Велем-Сентвід, приблизно за 15 кілометрів від місця знахідки.

Навіщо кельти закопали ці гроші, поки що невідомо. За однією з версій, це могла бути пожертва богам. Інше припущення — люди сховали свої статки під час кризового періоду.

Окрім кельтського скарбу, археологи виявили предмети різних історичних епох.

Серед найдавніших знахідок — невелике тесло зі шліфованого каменю віком майже сім тисяч років. Імовірно, ним рубали дерева та обробляли деревину.

До ранньої залізної доби, VII–VI століть до нашої ери, належить скляна намистина з візерунком «павиче око». Можливо, вона була частиною прикраси.

Також на території розкопок виявили залишки римської вілли. Хоча її споруди з часом розібрали та використали як будівельні матеріали, археологам вдалося частково відтворити план центральної будівлі. Досліджена частина займала близько 300 квадратних метрів.

Серед знахідок римського періоду — фрагмент цегли з відбитком собачої лапи. Такі цеглини могли використовувати для перекриття порожнин, якими під підлогою циркулювало тепле повітря в системі опалення.

Найближчим часом ці та інші артефакти планують представити на тимчасовій виставці в музеї «Саварія» у Сомбатгеї.

Читайте також
Гороскоп на сьогодні: кому час ризикувати, а кому — довіритися інтуїції Гороскоп на сьогодні: кому час ризикувати, а кому — довіритися інтуїції
Астрологи радять одним знакам зодіаку скористатися новими можливостями, а іншим — уникати поспішних рішень. Дізнайтеся, що підготував день саме для вас
Капела «Дударик» відзначить своє 55-річчя триденним фестивалем у Львові Капела «Дударик» відзначить своє 55-річчя триденним фестивалем у Львові
«Дударик» запрошує львів’ян на три події з нагоди 55-річчя капели. 16–18 жовтня 2026 року у Львові відбудеться ювілейний фестиваль до 55-річчя Львівської національної академічної чоловічої хорової капели «Дударик», повідомили у пресслужбі капели
США передали Італії сотні викрадених артефактів США передали Італії сотні викрадених артефактів
Сполучені Штати повернули Італії 337 стародавніх цінностей, які роками перебували на нелегальному ринку мистецтва