Фото: Pexels
У штаті Юта, що на заході США, дослідники спробували залучити бобрів до боротьби з обмілінням річок. Тварини здатні створювати греблі, які затримують воду, зволожують навколишні території та допомагають екосистемам переживати посуху. Проте експеримент показав, що переселити бобрів недостатньо — спочатку їм потрібно знайти місце для життя.
Про це пише Ukr.Media.
Чому боброві греблі допомагають річкам
Бобри будують греблі, щоб підтримувати достатній рівень води біля своїх осель. Завдяки цьому вони можуть ховатися від хижаків і безпечніше пересуватися водоймою.
Споруди змінюють навколишнє середовище — вище за течією утворюються ставки, вода потрапляє в бічні протоки та просочується в ґрунт. Це допомагає рослинам отримувати вологу навіть у посушливі періоди.
Ділянки біля річок із бобровими греблями під час великих пожеж на заході США постраждали приблизно втричі менше, ніж території без таких споруд. А в одному з досліджень у Канаді під час посухи на ділянці з бобрами відкритої води було на 61% більше, ніж під час попередньої посухи, коли цих тварин там не було.
Чому переселені бобри залишили нові місця
У 2019–2020 роках дослідники разом із державними службами США переселили 47 бобрів до річок Прайс і Сан-Рафаель у штаті Юта. Там щороку випадає близько 21 сантиметра опадів, а влітку температура може сягати +37 °C.
Частину тварин перевезли з місць, де вони створювали проблеми людям, зокрема підтоплювали підвали та блокували водопропускні труби. Перед випуском бобрів помістили на карантин, а для спостереження за їхніми переміщеннями використали мікрочипи й передавачі.
Однак через вісім тижнів на початкових ділянках залишилося близько 26% дорослих переселених бобрів і лише 9% молодих. Для порівняння, серед дорослих тварин, які вже жили на цих річках, цей показник становив приблизно 88%.
Більшість переселенців не загинули, а вирушили шукати інші місця. У середньому вони віддалялися приблизно на 20 кілометрів, а один бобер проплив близько 100 кілометрів.
Причина полягає в особливостях поведінки цих тварин. Молоді бобри зазвичай залишають батьківські домівки приблизно у дворічному віці, щоб знайти власну територію та пару. Переселенці поводилися подібним чином: не маючи облаштованої оселі, вони продовжували рухатися в пошуках відповідного місця.
Чи вдалося врятувати річки
Попри те, що багато переселених тварин залишили початкові ділянки, кількість місць із бобровими греблями на річках збільшилася. Вчені не змогли точно визначити, хто саме побудував нові споруди — переселені чи місцеві бобри.
Дослідники також спробували допомогти тваринам облаштуватися. На річці Прайс встановили 70 штучних гребель із дерев’яних кілків і гілок. Проте бобри зайняли лише дві з них, а переселенці все одно не затрималися надовго.
В інших регіонах подібні методи виявилися успішнішими. В Орегоні місцеві бобри швидко освоїли штучні греблі, а у штаті Вашингтон тварини приживалися краще, коли їм заздалегідь облаштовували хатки та випускали в місцях із достатньою кількістю води й дерев.
Як бобри самостійно відновлюють водойми
Прикладом успішної роботи бобрів стала охоронювана територія Брди в Чехії. Там тварини побудували кілька гребель, спрямували частину води в старе русло й допомогли відновити зволоження луки, яку раніше осушили.
За оцінками природоохоронної служби, завдяки бобрам вдалося заощадити близько 30 мільйонів чеських крон — приблизно 1,2 мільйона євро, які могли витратити на заплановані відновлювальні роботи.
В Англії, у графстві Девон, боброві сім’ї також допомагають утримувати воду. Їхні ставки вміщують понад 24 мільйони літрів води, а під час сильних злив греблі знижують піковий рівень води під час повеней у середньому на 30%.
В Україні бобри також відіграють важливу роль у водних екосистемах. Після майже повного винищення на початку XX століття їхню популяцію відновлювали, зокрема на Поліссі. За наведеними в публікації даними, у 2019 році в мисливських угіддях України нарахували 48,8 тисячі бобрів. Найбільше їх мешкає на Житомирщині, Волині, Чернігівщині, Сумщині та Рівненщині.
Софія Сімонова - pravdatutnews.com
