Фото: PNAS, 2026
У Перу археологи виявили останки немовляти з рідкісною вродженою патологією — циклопією. Через порушення розвитку мозку та обличчя в дитини сформувалася лише одна очниця в центрі черепа. Знахідку датували приблизно 325–440 роками нашої ери, а її дослідження допомогло науковцям з'ясувати генетичну причину аномалії.
Про це пише Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).
Рештки знайшли на археологічній пам'ятці Хауранга в долині Пальпа на півдні Перу. Ця територія пов'язана з цивілізацією Наска, відомою, зокрема, загадковими геогліфами — гігантськими зображеннями на поверхні пустелі.
Під час розкопок дослідники виявили поховання двох немовлят в одній керамічній посудині. Дівчинка з аномалією лежала на дні, а друга дитина — поверх неї. Генетичний аналіз показав, що обидві були жіночої статі, проте не мали спільної материнської лінії.
Що з'ясували про дитину з циклопією
Під час дослідження черепа науковці помітили, що він був незвично малим, а замість двох очниць мав одну — розташовану посередині обличчя. Такі особливості характерні для циклопії — надзвичайно рідкісного порушення ембріонального розвитку.
Ця патологія виникає, коли на ранніх етапах вагітності передня частина мозку плода не розділяється на дві півкулі. Через це порушується формування центральної частини обличчя та очей. У найтяжчих випадках замість двох очей утворюється одна очниця.
Циклопія трапляється приблизно в одному випадку на 100 тисяч народжень і зазвичай призводить до смерті дитини до народження або невдовзі після нього.
Щоб встановити причину аномалії, дослідники проаналізували давню ДНК. Результати показали, що дівчинка мала додаткову копію 13-ї хромосоми. Це свідчить про трисомію 13, відому також як синдром Патау. Такий генетичний стан може спричиняти серйозні порушення розвитку, зокрема циклопію.
Визначити точний вік дитини на момент смерті науковцям не вдалося. Розвиток зубів вказував на те, що вона могла прожити від двох до чотирьох місяців після народження, тоді як стан кісток відповідав приблизно 36–40 тижням внутрішньоутробного розвитку. Тому дослідники не виключають, що немовля могло прожити певний час після пологів.
Чому немовлят поховали разом
Поховання двох дітей в одній посудині було незвичним для культури Наска. Водночас керамічні посудини справді використовували для поховання немовлят у той період.
Дослідники звернули увагу, що дитину з циклопією не відокремили від інших померлих і не супроводили поховання особливими предметами. Це може свідчити, що після смерті до неї поставилися так само, як і до інших дітей у громаді.
Однак археологи не можуть достеменно встановити, як саме до дівчинки ставилися за життя та чи отримувала вона особливий догляд. Сам факт спільного поховання не дає змоги зробити однозначні висновки про її становище в суспільстві.
Науковці зазначають, що знахідка є рідкісним археологічним свідченням циклопії, причину якої вдалося підтвердити за допомогою аналізу давньої ДНК.
Софія Сімонова - pravdatutnews.com
