Фото: Shutterstock
Синтетичні сполуки PFAS, відомі як «вічні хімікати», забруднюють прісноводні водойми по всьому світу. Науковці визначили три основні моделі такого забруднення, які відрізняються складом речовин і можливими джерелами їхнього потрапляння у воду.
Про це повідомляє матеріал Європейської комісії.
Де накопичуються PFAS
PFAS — це велика група синтетичних хімічних сполук, які використовують у промисловості та виробництві різноманітних споживчих товарів. Їх називають «вічними хімікатами» через стійкість до природного розкладання та здатність поширюватися довкіллям.
Особливу увагу дослідники приділили штучним водоймам, зокрема водосховищам. Такі об’єкти змінюють природний рух води та можуть сприяти накопиченню забруднювачів. Це створює додаткові ризики, адже водосховища використовують для питного водопостачання, а також вони є середовищем існування водних організмів.
Для дослідження науковці зібрали дані про 74 водосховища на п’яти континентах. Загалом проаналізували 813 зразків і використали статистичні методи, щоб визначити закономірності забруднення навіть за неповних даних.
Результати показали, що PFAS виявляють у водоймах у різних частинах світу, але характер їхнього накопичення відрізняється залежно від регіону.
Зокрема, у Європі найвище накопичення цих речовин зафіксували в тканинах риб. В Азії PFAS найчастіше виявляли в поверхневих водах. В окремих досліджених водоймах Африки концентрації 14 найпоширеніших сполук були порівняно високими. Водночас африканські водосховища представлені в дослідженні лише п’ятьма об’єктами, тому для повнішої оцінки потрібні додаткові спостереження.
Науковці визначили три моделі забруднення
Перша модель пов’язана з початковим етапом забруднення. У таких водоймах переважає перфтороктанова кислота (PFOA), яка може потрапляти у воду зі стічними водами побутового та промислового походження. Цю модель виявили на всіх п’яти континентах.
Друга модель характеризується одночасною присутністю PFOA та перфтороктансульфонової кислоти (PFOS). Таке забруднення пов’язують із кількома джерелами, зокрема промисловими зонами та стоком із міських територій. Найчастіше цю модель спостерігали в Азії, де підвищені рівні речовин виявляли у воді, донних відкладах і рибі.
Третя модель відображає тривале накопичення забруднювачів. У таких випадках переважає перфторбутанова кислота (PFBA), яка може надходити з атмосферними опадами, промисловими скидами та повторно циркулювати в екосистемі. Цей тип забруднення переважно виявляли в Європі та східному Китаї.
Чому «вічні хімікати» викликають занепокоєння
Дослідники звертають увагу на поширення коротколанцюгових PFAS, які дедалі частіше використовують як альтернативу деяким довголанцюговим сполукам, що підпадають під суворіші обмеження.
Хоча коротколанцюгові речовини можуть менше накопичуватися в організмах, вони залишаються стійкими в довкіллі, легко переміщуються між водою та атмосферою і складно видаляються традиційними методами очищення.
Автори наголошують, що наявні дані про PFAS у світі нерівномірні: країни та регіони відрізняються за частотою спостережень і тим, які саме середовища досліджують. Через це масштаби забруднення в окремих частинах світу можуть бути недооціненими.
Науковці вважають, що для ефективнішого контролю за поширенням цих сполук необхідні ширший моніторинг, узгоджені методи дослідження та міжнародна співпраця.
Софія Сімонова - pravdatutnews.com
