Фото: УНІАН
За президентства Лі Чже Мьона Південна Корея поступово налагоджує відносини з Росією. Одним із сигналів зближення стала подорож контейнеровоза PanStar Acro Північним морським шляхом уздовж російського арктичного узбережжя. Про це повідомляє Financial Times.
Цей маршрут дає змогу скоротити шлях до Європи через Суецький канал приблизно на 10 днів, однак потребує співпраці з Росією. Європейські дипломати в Сеулі розцінили рейс як комерційний і дипломатичний крок до Москви.
Додаткове занепокоєння викликали дані про постачання з Південної Кореї до Росії понад 176 тисяч тонн пального, переважно дизельного, протягом липня та серпня. Частину перевезень здійснювали танкери, які перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС.
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що ці поставки допомогли Росії компенсувати дефіцит пального після українських ударів по нафтопереробних заводах.
Водночас у Сеулі заперечують надмірне зближення з Москвою та заявляють, що підтримують міжнародні зусилля для припинення війни в Україні.
За даними видання, між представниками Росії та Південної Кореї тривають непублічні переговори. Заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко заявив, що Москва отримала сигнали про зацікавленість Сеула в нормалізації відносин після завершення війни.
Також президент Лі Чже Мьон призначив спеціальним радником із питань мирної дипломатії Сон Йон Гіля, який виступає за тісніші зв’язки з Росією. У 2013 році Володимир Путін нагородив його орденом Дружби.
Європейські дипломати побоюються, що Південна Корея прагне відновити економічне партнерство з Росією після війни, керуючись власними інтересами.
Водночас Financial Times зазначає, що питання дотримання санкцій і контролю за експортом до Росії виникало ще до президентства Лі Чже Мьона. Зокрема, йшлося про постачання верстатів із числовим програмним керуванням, які можуть використовувати для виробництва боєприпасів.
На тлі зближення Сеула з Москвою загострилися відносини Південної Кореї з Україною. Дипломатична суперечка виникла після того, як Київ оприлюднив інформацію про двох військовополонених із КНДР, яких передали Південній Кореї.
Президент Лі Чже Мьон звинуватив Україну в порушенні домовленостей про конфіденційність і вимагав вибачень. Після цього Сеул відкликав свого посла та частину дипломатичного персоналу з України.
Дослідники закликають не перебільшувати значення зближення Південної Кореї з Росією. Вони наголошують, що Сеул дотримується прагматичнішого підходу до зовнішньої політики, орієнтованого на національні інтереси.
Водночас Росія продовжує військову співпрацю з Північною Кореєю, що становить загрозу для безпеки самої Південної Кореї.
Софія Сімонова - pravdatutnews.com
