Фото: depositphotos
У 1831 році Сонце раптово набуло блакитного відтінку, урожай зазнав невдачі, а температура різко знизилася. Ці атмосферні аномалії довгий час залишалися невідомими, доки група вчених не виявила, що їх причиною стало маловідоме виверження вулкана Zav-1 на Курильських островах.
Дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, виявило, що виверження спричинило глобальне похолодання. Великі обсяги сірки потрапили в стратосферу, утворивши сульфатні аерозолі, які блокували сонячне світло. Очевидці того часу описували літа, коли Сонце виглядало блакитним, фіолетовим або зеленим, а холод і неврожай торкнулися Європи та Північної Америки.
Попередні версії причини, зокрема вулкан Фердинандеа біля Сицилії, не мали такого масштабу, щоб спричинити глобальні зміни. Вчені дослідили крижані ядра з Гренландії та Антарктиди і виявили вулканічне скло, яке збігалося з попелом, знайденим на Сімуширі. Аналіз сірки і радіовуглецеве датування підтвердили, що виверження сталося саме влітку 1831 року.
За оцінками, вулкан Zav-1 викинув у стратосферу близько 12 тераграмів сірки, що призвело до зниження температури на Північній півкулі на 0,5–1°C протягом наступних двох років. Це спричинило зміни в глобальних погодних системах, включаючи мусони в Африці та Азії.
Вулканолог Вільям Гатчісон, провідний автор дослідження, зазначив, що ця подія показує, як навіть маловідомі вулканічні виверження можуть мати радикальні глобальні наслідки для клімату.
Нагадаємо, вчені виявили, що рання атмосфера Марса була набагато щільнішою за сучасну земну: дослідження
Юлія Педюк - pravdatutnews.com
