У день народження Квітки Цісик ПравдаТУТ News згадує її неймовірний шлях — від маленької дівчинки в еміграції до голосу, що змусив увесь світ почути українську пісню. Як її мелодії долали океани, як Україна відкрила для себе цю унікальну співачку та яку спадщину вона залишила — усе це в нашому матеріалі.
Родина та дитинство
Матір співачки, Іванна Нагірна (1923–1994), народилася 8 липня 1923 року в Празі. А бабця, Софія Нагірна, була донькою Василя Нагірного, відомого галицького архітектора.
Рід Володимира Цісика мав свою унікальну історію. Він народився у 1913 році в багатодітній сім’ї, де, окрім нього, було ще п’ятеро братів і одна сестра. Згодом життя розкидало їх по різних куточках світу.
Будучи наймолодшим серед дітей, Володимир із ранніх років виявляв неабиякий музичний талант. Ще до початку Другої світової війни він здобув репутацію видатного скрипаля. Навчався у Вищому музичному інституті імені Лисенка та у Львівській консерваторії. Його майстерність була настільки вражаючою, що в роки війни він став концертмейстером Львівського оперного театру.
Проте доля змусила його покинути рідний край. У 1944 році він емігрував на Захід, а згодом, у 1949 році, прибув до США, де розпочав новий етап свого життя.
Квітка згадує про свого батька так:
Мій татко був скрипаль, він дуже все займався українською музикою. І тут, в Америці, коли мої родичі приїхали до Нью-Йорку, тато заснував український музичний інститут. Він все був дуже зайнятий і зацікавлений українською справою. Дуже багато працював. І я також була скрипалька, вчилась у нього. То був дуже гарний чоловік. Дуже ніжний і добрий. Навчив мене любити музику. Я йому дуже вдячна. Він виступав тут з концертами для наших українців у різних академіях, його просили. Він був як соліст. Грав класичну і українську музику.
Рід Цісиків був справжньою “музичною династією”. Брат Володимира, Євген Цісик, став відомим диригентом і композитором, навчався в Празькій консерваторії та виступав на сценах театру. Микола керував сільським театром, а Іванна, сестра Володимира, працювала викладачкою музики в Польщі. Музичним талантом також відзначався Зенон Цісик.
Сьогодні в Лісках, на так званому “циганському горбі”, щороку відбувається літературно-мистецький фестиваль імені Квітки Цісик. На фестивалі неодноразово побували й родичі співачки. Серед них була Дарія Висоцька з Варшави, донька сестри Володимира Цісика, Іванни, та двоюрідна сестра Квітки Цісик, Любов Цісик-Павлик зі США. Квітка часто навідувалася до Любові в Америці, де товаришувала з її синами-однолітками.
Інтелігентні Цісики виховували своїх дітей свідомо, у глибокій любові до України, передаючи їм традиції рідного народу та знання рідної, української мови. Володимир Цісик з раннього віку навчав доньок грати на скрипці та фертепʼяно, аби доньки занурювалися в музику.
Сестра Квітки, Марія Цісик (1945–2003), досягла також значних висот у світі музики. Вона стала відомою піаністкою, а також директоркою консерваторії у Сан-Франциско. Співпрацювала з провідними музикантами, виступала з концертами в багатьох містах Америки, а також брала участь у концертах, присвячених пам’яті таких великих українців, як Тарас Шевченко, Йосиф Сліпий.
Із дитинства Квітка активно брала участь у пластунських таборах. Від 7 до 16 років вона кожного літа проводила час у таких місцях, де пластуни співали українські пісні біля ватри, вивчали національні звичаї та традиції. Квітка була членом 30-го куреня імені Софії Галечко, а також організувала популярний ансамбль "Соловейки", який брав участь у чималій кількості святкових заходів української громади. Саме в лавах Пласту Квітка навчилася “білому голосу”. Цю манеру жіночого голосу можна почути у віддалених українських селах на карпатських теренах.
Одним із найважливіших моментів її пластунського життя стало вітання кардинала Йосифа Сліпого під час його візиту до Нью-Йорка.
Попри свою популярність у США, про Квітку у Радянській Україні не знали. Тодішня влада приховувала інформацію про співачку, яка в Америці різними способами поширювала та прославляла українську етнічну пісню.
Еміграція батьків
Час вимушеної еміграції під час Другої світової війни, масових репресій за океан в Північну та Південну Америки. Дві деревʼяні валізи із усім необхідним. Їх наповнили: трохи одягу, золота каблучка, українські вишиванки та Псалтир. Усе, що запамʼяталося зі спогадів батьків геніальної Квітки Цісик.
Іванна та Володимир Цісик готувалися залишити українську землю та перепливти аж за океани.
Морозна земля в той день ніби й не хотіла відпускати їх. Процес від’їзду супроводжувався дрібними затримками: ключі випадали з рук, Іванна поверталася в дім за залишеним у шухляді образком...
Потім їхня донька присвятить пісню вимушеним еміграціям та втечі від радянської влади в той час.
Чути кру кру кру
В чужині помру,
Заки море перелечу —
Крилонька зітру
Попереду був невідомий шлях, далеко за океан, у чужу країну, яка мала стати новим домом. Їхній від'їзд вплинув не тільки на життя, але й на шалений розвиток їх двох дітей, яких через декілька років знатиме чи не кожен на Землі.
Подружжя Цісиків по прибуттю поселилося в американському місті Квінз та навіть не підозрювало, що дочка, українка американського походження, стане символом української пісні, міцності та памʼяті, символом сприйняття та поширення пісні, як чогось затребуваного у світі.
Навчання, смерть батька
У 17 років Квітка Цісик завершила навчання в High School of Music and Arts у Нью-Йорку та вступила до Binghamton University, де вивчала скрипку та вокал. Після закінчення коледжу вона продовжила освіту в National Conservatory of Music of America в Нью-Йорку. Володіючи неймовірним музичним талантом, вона освоювала різні стилі музики з легкістю. Уже через рік, у 1970 році, Квітка отримала стипендію для навчання вокалу в The Mannes College of Music, яке знаходилося в бельгійському Генті, де вона обрала оперний спів як основну спеціальність.
Знайти своє місце в музиці Квітці Цісик допомогли виступи в клубах Нью-Йорка, де вона експериментувала з різними жанрами: від джазу до поп-музики та навіть року. Почала співати в клубах із 17 років, після смерті батька, аби забезпечувати сімʼю. Її неперевершений талант на сцені не залишився непоміченим, і вже незабаром почалася співпраця з найбільшими іменами американської музичної індустрії. Вона працювала з такими легендами, як Квінсі Джонс, Роберт Флек, Бі Бі Кінг та Карлі Саймон, записуючи пісні, які стали частиною їхніх знакових альбомів.
Цікавим фактом є те, що упродовж відвідування хору Квітка Цісик паралельно співала із Майклом Джексоном.
Кар'єра
У середині 1970-х років Квітка Цісик здобула неймовірну популярність завдяки своєму таланту в музиці, зокрема в джинглах. Вона підкорила світ, виконуючи рекламні пісні для таких компаній, як Pepsi, McDonald's, AT&T та Ford. Щодня її графік був заповнений: вранці - запис рекламної рок-пісні для Pepsi, обідом - балада для McDonald's, вдень - гімн армії США, а вночі - оперний твір для AT&T. Вона була невтомною та завжди уважною до дрібниць, що зробило її однією з найуспішніших виконавиць рекламних кампаній. Її джингл "Have you driven a Ford lately?" для Ford Motor Company став культовим - його прослухали понад 22 мільярди разів, що стало безпрецедентним досягненням.
Однак, попри свою успішну кар'єру в рекламній музиці, Квітка ніколи не забувала про своє коріння. Вона завжди говорила, що українська музика дуже гарна та мелодійна, а народ - співучий.
Я всім казала, що українська музика чудова. А мені відповідали: 'Заграй нам щось, заспівай.' І я зрозуміла, що маю зробити щось більше, ніж просто слова. Я мусила створити платівку з українськими піснями - не тільки для друзів, а й для всіх українців. Це був би мій подарунок, і я мріяла, що мене почують в Україні, - згадувала вона.
Роман Квітки з кіно також був коротким, але яскравим. Вона виконала саундтрек "You Light Up My Life" для однойменного фільму Джозефа Брукса, який став хітом і був переспіваний багатьма американськими виконавцями, зокрема Вітні Г’юстон. Але справжньою її метою в музиці стали українські пісні, які вона прагнула записати для своєї Батьківщини, попри труднощі та витрати, що супроводжували цей процес.
Квітка Цісик залишила після себе спадщину, яка не лише завоювала американське серце, а й зробила значний внесок у популяризацію української культури через музику.
Щоб створити ідеальний альбом українських пісень, Квітка Цісик вирішила залучити найкращих студійних музикантів Нью-Йорка, а також залучити свою родину до цього процесу. Її сестра, талановита піаністка, допомагала з записами на роялі, а мама стежила за тим, щоб вимова була максимально правильною, адже для Квітки важливо було передати душу української мови. На створення альбому пішло багато часу та значні фінансові витрати — 200 000 доларів власних коштів співачки. Вона прагнула зробити звучання бездоганним і професійним, щоб музика справді відображала українську ідентичність.
Так у 1980 році світ побачив альбом "Kvitka" або "Songs of Ukraine" ("Пісні про Україну"), в якому кілька композицій виконані в унікальній техніці "білий голос", що характерна для співу в карпатських селах. Цей альбом став знаковим для її кар'єри, адже Квітка змогла передати українську пісенну традицію на світовій сцені.
У 1989 році вийшов наступний диск співачки "Two Colors" ("Два кольори"), який вона самостійно описала як збірку пісень, яка має на меті "вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу". Цей альбом викликав великий резонанс серед українських музикантів і шанувальників.
Назарій Яремчук, почувши її виконання, поділився своїми враженнями:
Ще ніхто й ніде так не заспівав пісні мого друга Володимира Івасюка, як це зробила Квітка.
Особисте сімейне життя
Про стосунки, особисте життя Квітки відомо дуже мало. Проте, фактом є те, що вона перебувала у двох шлюбах.
Першим чоловіком Квітки став був американець Джек Кортнер. Він значно вплинув на її карʼєру, всяко допомагаючи з музикою. Кортнер був одним з
найбільш відомих композиторів Нью-Йорка, що працював над створенням джинглів і був значною фігурою в музичній індустрії.
Другим чоловіком Квітки був Едвард Раковіч — музикант і інженер звукозапису, який також чимало зробив для її карʼєри. Раковіч був співавтором останнього музичного альбому Цісик та співпродюсером її останніх музичних робіт. Окрім цього, він був співзасновником відомої студії Clinton Recording Studios у Нью-Йорку, де записували свої альбоми такі легенди, як Френк Сінатра та Боб Ділан. У подружжя народився син Едвард-Володимир Раковіч. Зараз йому 33 роки.
Наразі другий чоловік на інтервʼю не згоджується за невідомими причинами.
Визнання в Україні
Упродовж усього життя Квітка Цісик мріяла відвідати рідну землю — Україну, а найбільше прагнула побачити Львів, місто, з яким була пов’язана історія її родини. У 1983 році вона нарешті змогла відкласти всі справи й вирушити туди, де раніше не мала можливості побувати. Ця подорож стала для неї справжньою емоційною подією, і вона здійснила її разом із мамою. В інтерв’ю, записаному у 1991 році українським музикантом Кирилом Стеценком для Національного радіо, співачка зізналася, що весь час у Львові не могла стримати сліз від зворушення.
Було дуже цікаво, бо ми були в соборі Святого Юри у Львові, де моя бабця і дядьо взяли шлюб. Коли вуйко мій вродився, то там було і хрещення. Дуже гарна історія нашої родини. І всі тоді мені казали, що як гарно, що ти з мамкою їдеш, бо татка мого вже не стало. Мені тоді всі казали, що я буду така підпора мамі в мандрівці, що мамці може буде прикро поїхати назад, побачити ті місця, де вони з татком ходили, жили, зустрічалися. Ми пішли до церкви Святого Юри, і там люди співали. Я так плакала в церкві, тому що моя мама була страшно щаслива, що могла повернутися. Я була страшенно зворушена і всюди плакала, бо то є місто, де був мій тато, моя мама, моя бабця. Я тільки очима пам’ятаю ті місця. Дуже багато маю родини в Україні. Але є моя тітка Віра, що мешкає у Львові, є ще такі Цісики, які мешкають в Коломиї. То велика родина була, – пригадувала вона.
На жаль, за життя Квітка Цісик так і не здобула популярності в Радянській Україні. Комуністична влада всіляко перешкоджала поширенню її творчості, намагаючись не допустити її пісень у культурний простір. Вважалося, що причиною цього стала присутність у її репертуарі мотивів та згадок про січових стрільців і УПА, що, звісно ж, суперечило офіційній радянській ідеології.
Творчість із українськими альбомами принесли Квітці шалений успіх у США. Перший диск у 1988 році здобув найвищу нагороду MusicAwards. Крім того, обидві українськомовні платівки в 1990 році номінували на премію "Греммі", проте нагороди Квітка так і не отримала. За цією ж номінацією перемогла Деббі Бун. Чоловік Квітки казав, що це було прямо повʼязано із особистими мотивами режисера Джозефа Брукса, який всіляко просував доньку друга. Та й за одне хотів помститися Квітці за відхилення пропозиції стосунків з його боку.
Третій альбом, який планувала Квітка, мав включати в себе колискові пісні, але не судилося.
Важка хвороба та передчасна смерть
У 1998 році, у віці 44 років, Квітка Цісик завершила свій земний шлях після тривалої боротьби з онкологією молочної залози. Із цією ж хворобою стикнулися також її мама та бабуся. Проте її голос продовжує звучати крізь роки, залишаючись живим відлунням української душі. Її пісні стали невід’ємною частиною національної ідентичності, мелодіями, що торкаються найглибших струн українського серця.
Сьогодні її творчість не просто зберігається – вона відроджується в нових аранжуваннях, звучить на концертах, фестивалях, у фільмах та телепроєктах. В Україні проводяться конкурси молодих виконавців її імені, а її альбоми, записані десятиліття тому, досі збирають мільйони прослуховувань. Навіть ті, хто вперше чує її голос, одразу відчувають його особливість – теплоту, ніжність і глибоку любов до України, яку вона берегла в серці за океанами.
Ростислав Шваник - pravdatutnews.com
