Фото: Pexels
Виверження вулканів у тропіках можуть мати тривалий вплив на клімат Землі та спричиняти похолодання в Північній півкулі. За даними нового дослідження, аерозолі після таких подій здатні зберігатися в атмосфері до трьох років.
Про це повідомляє Geophysical Research Letters.
Під час потужних вулканічних вивержень у стратосферу потрапляє діоксид сірки. Взаємодіючи з водяною парою та киснем, він утворює мікроскопічні краплі сірчаної кислоти. Вони формують аерозолі, які розсіюють і відбивають сонячне випромінювання назад у космос. Через це до поверхні Землі надходить менше теплової енергії, що може спричинити похолодання на місяці або навіть роки.
Одним із найвідоміших прикладів такого впливу стало виверження індонезійського вулкана Тамбора у 1815 році. Воно спричинило масштабні кліматичні порушення, а 1816-й увійшов в історію як «рік без літа».
У новому дослідженні науковці під керівництвом доктора Закарі Макгроу з Колумбійського університету перевірили, чи залежить інтенсивність похолодання від географічного розташування вулкана. Для цього вони використали кліматичну модель NASA та змоделювали виверження в тропіках і середніх широтах, врахувавши обсяги викидів сірчистих газів і пору року.
Результати не підтвердили попередніх припущень про те, що виверження в середніх широтах можуть охолоджувати Північну півкулю у 7,5 раза сильніше. За сприятливого сценарію різниця становила лише два рази.
Дослідники також проаналізували історичні кліматичні дані, зокрема річні кільця дерев, ширина яких залежить від температури та кількості опадів. Крім того, вони змоделювали 100 тисяч гіпотетичних вивержень за межами тропіків і порівняли їхні наслідки з даними про тропічні виверження після 750 року.
Аналіз показав, що похолодання в Північній півкулі частіше збігається в часі саме з виверженнями тропічних вулканів. Одним із пояснень є тривалість перебування аерозолів в атмосфері: після вивержень у середніх широтах вони зазвичай зберігаються до дев'яти місяців, а після тропічних — до трьох років.
Науковці пов'язують цю різницю з особливостями атмосферної циркуляції, висотою викиду газів і тим, що в холодніших та вологіших регіонах аерозолі швидше вимиваються опадами. Крім того, частинки із середніх широт можуть переноситися до полюсів.
Результати роботи допоможуть точніше оцінювати вплив вулканічної активності на клімат і відрізняти природні похолодання від довгострокових змін, пов'язаних із діяльністю людини. Це важливо і для прогнозування ризиків у сільському господарстві, адже різке зниження температури може призвести до неврожаїв та дефіциту продовольства.
Софія Сімонова - pravdatutnews.com
