Фото: Getty Images
Світ готується до одного з найпотужніших проявів Ель-Ніньйо за останню тисячу років. Природне кліматичне явище, яке супроводжується підвищенням температури води в Тихому океані, може посилити наслідки глобального потепління та спровокувати нові гуманітарні кризи.
Про це повідомляє The Guardian із посиланням на заяви кліматологів та представників міжнародних організацій.
За словами генеральної секретарки Всесвітньої метеорологічної організації Селести Сауло, Ель-Ніньйо може стати додатковим чинником ризику для країн, які вже потерпають від екстремальних погодних умов. Зокрема, зміни кліматичних закономірностей спричинили масштабні лісові пожежі та неврожаї в Індонезії, посуху в Судані, підтоплення узбережжя США та сильні повені в Еквадорі й Сомалі.
Особливо складна ситуація склалася на Маршаллових Островах у Тихому океані. Країна значною мірою залежить від дощової води, тому тривала посуха загрожує запасам питної води. Влада вже оголосила надзвичайний стан.
Кліматичні зміни також можуть посилити міграційні процеси. За прогнозами Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, через наслідки Ель-Ніньйо в Кенії, Сомалі, Південному Судані та Уганді можуть відбутися до трьох мільйонів вимушених переміщень населення.
У Кенії вже фіксують проблеми із сільським господарством: виробництво кукурудзи скоротилося на 40%. Це може погіршити продовольчу ситуацію як для місцевого населення, так і для біженців, які шукають прихистку в країні.
За прогнозами науковців, пік Ель-Ніньйо припаде на грудень, а його наслідки відчуватимуться протягом наступного року. На суходолі очікують нові хвилі спеки, дефіцит опадів у деяких регіонах та надмірні дощі в інших. В океанах через підвищення температури води може посилитися знебарвлення коралових рифів.
Кліматолог і керівник організації Climate Analytics Білл Хейр попереджає, що поєднання природного явища з антропогенним глобальним потеплінням призведе до додаткового навантаження на екосистеми. Серед можливих наслідків — гуманітарні катастрофи, пов'язані з нестачею продовольства та води, посухами й масштабними повенями.
Проблему фінансування адаптації до кліматичних змін обговорюють і на конференції ООН COP31, яка триває в турецькій Анталії. Торік розвинені країни домовилися потроїти фінансову допомогу біднішим державам для подолання наслідків зміни клімату. Однак фактичні обсяги фінансування залишаються значно нижчими за потреби.
За оцінками, до 2035 року вразливим країнам необхідно 305 мільярдів доларів щороку на адаптацію до кліматичних загроз. Нестача цих коштів може особливо відчутно позначитися на державах, які мають обмежені ресурси для реагування на стихійні лиха.
Екологічні активісти закликають учасників COP31 перейти від дипломатичних обіцянок до конкретної фінансової підтримки країн, які найбільше потерпають від кліматичних змін.
Софія Сімонова - pravdatutnews.com
