Фото: Pexels
Судді, які в окупованому Криму та на захоплених територіях України виносять вироки українцям, після початку окупації Росією продовжили кар’єру в підконтрольній Москві судовій системі. Деякі з них придбали нерухомість, автомобілі та подорожували за кордон.
Про це йдеться в розслідуванні KibOrg і Центру прав людини ZMINA.
Журналісти дослідили кар’єрний шлях, доходи та майно п’ятьох суддів, причетних до переслідування українців на окупованих територіях. Серед фігурантів — Олексій Пушной, Віктор Крапко, Нана Петюшева, Надія Школьна та Тимур Машуков.
Олексій Пушной: від окупаційної поліції до суддівської посади
Улітку 2023 року Олексія Пушного призначили суддею незаконно створеного Новотроїцького міжрайонного суду на окупованій частині Херсонщини. До цього він працював в окупаційних структурах понад вісім років, зокрема був слідчим поліції в Сімферополі.
За даними розслідувачів, у 2014 році Пушной залишився служити у військовій частині після переходу Криму під контроль Росії та отримав російський паспорт. Суддівського досвіду до призначення він не мав.
За перші шість місяців роботи в окупаційному суді у 2023 році його сукупний дохід становив близько 31 тисячі доларів. Для порівняння, на посаді поліцейського він заробляв приблизно 10–12 тисяч доларів на рік.
У січні 2025 року Пушной залишив чинним вирок українському журналісту Геннадію Осмаку, якого засудили до трьох років і двох місяців ув’язнення в колонії суворого режиму. Журналіста звинуватили у причетності до кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджихана, який Росія визнала терористичною організацією.
У серпні 2026 року СБУ заочно повідомила Пушному про підозру в колабораційній діяльності.
Віктор Крапко: вироки кримським татарам і робота в університеті
Віктор Крапко після окупації Криму залишився на півострові та отримав російське громадянство. У 2019 році Владімір Путін призначив його суддею Київського районного суду Сімферополя.
Крапко брав участь у розгляді справ проти українських журналістів, кримськотатарських активістів і правозахисників. Зокрема, у 2021 році він відправив під варту журналіста Радіо Свобода Владислава Єсипенка, якого російські спецслужби звинуватили у незаконному виготовленні та зберіганні вибухівки.
Також Крапко продовжував арешт першому заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу, журналісту Асану Ахтемову та його брату Азізу. Згодом він увійшов до колегії суддів, яка засудила їх до 17, 15 і 13 років ув’язнення відповідно.
У 2015 році Крапко взяв іпотеку на квартиру поблизу Сімферополя. Крім того, за інформацією розслідувачів, він подорожував до Грузії та Вірменії. Упродовж 2024–2025 навчального року суддя також працював доцентом підконтрольного Росії Кримського федерального університету.
Український суд заочно обрав Крапку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за підозрою в порушенні законів і звичаїв війни. У 2023 році Європейський Союз запровадив проти нього санкції.
Нана Петюшева: квартири, автомобілі та закордонні подорожі
Нана Петюшева раніше працювала суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим. Після окупації півострова вона отримала російське громадянство та продовжила кар’єру в підконтрольному Москві Верховному суді Криму.
У 2015 році на Петюшеву зареєстрували автомобіль Toyota RAV4 2013 року випуску, який тоді коштував приблизно 17 тисяч доларів.
За даними KibOrg, у жовтні 2015 року суддя оформила квартиру в Євпаторії площею 126 квадратних метрів вартістю понад 10 мільйонів рублів — близько 150 тисяч доларів за тодішнім курсом. У 2018 році вона придбала ще одну квартиру в Сімферополі площею 59 квадратних метрів майже за п’ять мільйонів рублів. Згодом у її автопарку з’явився Lexus 2020 року випуску.
Водночас задекларований річний дохід Петюшевої, за інформацією розслідувачів, становив приблизно 2,5–3 мільйони рублів. Вона також подорожувала до В’єтнаму, Катару та Шрі-Ланки.
Петюшева брала участь у розгляді апеляцій у справі кримськотатарських активістів, відомій як «справа Веджіє Кашка». Зокрема, колегія суддів відхиляла скарги Асана Чапуха, якого засудили до трьох із половиною років умовного позбавлення волі.
У 2016 році Верховна Рада України звільнила Петюшеву з посади судді за порушення присяги. У 2023 році проти неї запровадили санкції Ради національної безпеки і оборони України.
Надія Школьна: вироки журналістам і придбання нерухомості
Надія Школьна почала працювати в судовій системі Криму ще до окупації. У 2015 році вона перейшла до підконтрольного Росії Апеляційного суду Криму, а згодом стала суддею Залізничного районного суду Сімферополя. У 2020 році Путін призначив її суддею окупаційного Верховного суду Криму.
У 2017 році Школьна винесла вирок журналісту Миколі Семені, автору проєкту «Крим.Реалії». Його засудили до двох із половиною років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном три роки та забороною займатися публічною діяльністю через матеріал про блокаду Криму.
Через два місяці після вироку на Школьну зареєстрували автомобіль Volkswagen Tiguan 2016 року випуску, вартість якого на той час починалася приблизно від 25 тисяч доларів.
За інформацією розслідувачів, у 2021 році у власності судді з’явилася квартира в Сімферополі площею 120 квадратних метрів вартістю близько дев’яти мільйонів рублів. У 2022 році вона придбала ще одну квартиру в Севастополі площею 41 квадратний метр приблизно за 45 тисяч доларів.
Водночас відомості про її офіційні доходи за ці роки неповні. Зокрема, за наявними даними, у 2021 році Школьна заробила трохи більше ніж 53 тисячі рублів за місяць роботи, а за п’ять місяців 2022 року — 761 тисячу рублів.
У 2019 році прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила Школьній про підозру в порушенні законів і звичаїв війни. В Україні вона перебуває в розшуку з кінця 2021 року.
Школьна продовжує розглядати справи проти громадян України. У 2023 році вона залишила чинним покарання Олександру Тарапону, засудженому до двох із половиною років колонії суворого режиму. У 2024 році суддя посилила покарання кримчанину Денису Єжову, якого раніше оштрафували за вигук «Слава Україні!», призначивши йому рік колонії загального режиму.
Тимур Машуков: десятки років ув’язнення для українців
Тимур Машуков — російський суддя Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. Він почав кар’єру в судовій системі 2009 року, а в 2016 році став суддею у Волгограді. Через чотири роки повернувся до Ростова-на-Дону.
За даними KibOrg, у 2019 році його задекларований дохід становив майже 1,8 мільйона рублів, а у 2021 році перевищив 3,2 мільйона рублів. У наступні два роки доходи залишалися приблизно на тому самому рівні.
Машуков причетний до переслідування кримських татар за звинуваченнями в тероризмі. У лютому 2022 року він засудив Зекір’ю Муратова до 11,5 року ув’язнення за нібито участь в ісламській політичній партії «Хізб ут-Тахрір», яку Росія визнала терористичною організацією.
У 2024 році Машуков продовжив арешт п’ятьом кримським татарам, яких обвинувачували у причетності до так званої Першої джанкойської групи «Хізб ут-Тахрір». За даними джерел ZMINA, у 2025 році суддя був безпосередньо причетний до винесення остаточних вироків у цій справі. Загалом п’ятеро чоловіків отримали 76 років ув’язнення.
У жовтні 2025 року Машуков також засудив громадянку України Яну Суворову, адміністраторку Telegram-каналу «Мелітополь — це Україна», до 14 років колонії.
Санкції РНБО проти Машукова діють із червня 2023 року. Попри це, суддя продовжив розглядати справи проти українців і виносити вироки після запровадження обмежень.
