Фото: з відкритих джерел
Відтак пасажири зможуть користуватися транспортом без зайвих довідок, а перевізники отримуватимуть гарантовану оплату за кожного пільговика.
Як повідомив на своїй сторінці у Facebook перший заступник міністра Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач, за відповідний законопроєкт №5651-2 віддали свої голоси 235 народні депутати.
Цей документ розроблявся кілька років і покликаний повністю переформатувати систему компенсацій на транспорті.
Раніше система працювала неефективно, адже ветерани, пенсіонери чи люди з інвалідністю часто поставали перед відмовами у безкоштовному проїзді. З іншого боку, транспортні компанії роками возили пільговиків без чіткого механізму відшкодування витрат з бюджету.
Система пільгового проїзду в Україні десятиліттями існувала у форматі, який складно назвати справедливим – ані для людей, ані для перевізників, ані для громад. Формально право на пільговий проїзд гарантоване законом, однак на практиці воно часто реалізується через конфлікти, непорозуміння та взаємні звинувачення. Саме тому реформа пільгових перевезень давно вийшла за межі суто технічної дискусії. Йдеться про соціальну справедливість, гідність людей і довіру до держави.
У чому проблема чинної системи?
Ключова системна проблема полягає в тому, що пільги задекларовані, але стабільного механізму їх фінансування немає.
На практиці це означає:
перевізники здійснюють пільгові перевезення без гарантій компенсації – і часто не отримують її в повному обсязі
громади змушені покривати ці витрати з місцевих бюджетів або не компенсувати їх взагалі;
суми компенсацій визначаються умовно – за середніми показниками або застарілими нормами, а не за реальними поїздками.
У результаті виникає парадокс: пільга є, а коштів під неї – немає.
У більшості громад відсутній достовірний облік пільгових поїздок:
немає точних даних про їхню кількість;
немає підтвердження кожної поїздки;
немає єдиного стандарту розрахунку компенсацій.
Це створює простір для недофінансування, конфліктів і недовіри – як з боку бізнесу, так і з боку громадян.
Найбільше від недосконалої системи страждають самі люди з пільгами. Вони змушені доводити своє право на проїзд, стикаються з відмовами та конфліктами. Пільга, яка мала бути гарантією підтримки, часто перетворюється на джерело стресу.
В умовах війни ця проблема лише загострилася: кількість людей з пільгами зростає, транспортна система працює з підвищеним навантаженням, а ресурси бюджетів — обмежені. Більше того, вирішення цього питання потрібне для впровадження європейських правил організації перевезень пасажирів, зокрема замовляти так звані “соціальні маршрути”.
Що змінює законопроєкт №5651-2:
Збереження пільг: Закон не скасовує жодної чинної пільги та не створює нових — змінюється виключно механізм їхнього обліку, фінансування та забезпечення
Адресна форма та електронний квиток: Передбачено перехід до адресної грошової форми та запровадження електронного квитка як основного документа для підтвердження права на пільговий проїзд (зокрема за допомогою спеціальних банківських/пільгових карток).
Автоматизований облік (ЄАСООП): Створюється єдина державна автоматизована система обліку оплати проїзду, яка дозволить обліковувати кожну реальну пільгову поїздку.
Справедлива компенсація перевізникам: Замість усереднених норм чи відсутності виплат бюджети (державний та місцеві) здійснюватимуть розрахунки та оплату перевізникам за фактично здійснені пільгові поїздки, що має усунути конфлікти між пасажирами та водіями.
Перехідний період: Нова система впроваджуватиметься поступово — перехідний період триватиме до 1 липня 2028 року, що дасть час на підготовку інфраструктури та розробку необхідних підзаконних актів
Законопроєкт пропонує системне рішення давно накопиченої проблеми. Його ключовий принцип простий: кожна пільгова поїздка має бути підтверджена, облікована і профінансована.
Фактично йдеться про монетизацію пільг через спеціальні картки, що дозволить:
людям – користуватися пільгами без принижень і конфліктів;
громадам – платити лише за реально здійснені поїздки;
перевізникам – отримувати компенсацію за кожну пільгову поїздку.
Важливо, що реформа:
не створює нових пільг і не забирає чинні;
не перекладає відповідальність на громади;
не змінює систему «завтра», а передбачає перехідний період.
Після ухвалення закону Мінрозвитку:
розробить технічні вимоги для створення єдиної бази обліку оплати проїзду;
підготує підзаконні акти;
створить інфраструктуру ЄАСООП;
координуватиме взаємодію держави, громад і перевізників.
Юрій Никорак, pravdatutnews.com
