Фото: ілюстративне/depositphotos
На відміну від більшості подібних об’єктів, вона не міститься в центрі, а зміщена майже на кілопарсек (близько 3 тисяч світлових років) від ядра.
Про це пише ScienceDaily.
Попри віддалене розташування, чорна діра активно поглинає матерію та викидає потужні струмені радіовипромінювання. За даними Very Long Baseline Array, температура джерела сягає понад мільярд кельвінів, а струмінь сягає довжини понад 7 світлових років. Архівні спостереження підтвердили, що об’єкт змінював яскравість упродовж трьох десятиліть, що свідчить про постійне живлення.
Маса цієї чорної діри становить близько 300 тисяч сонячних мас, що відносить її до проміжного класу. Такі «блукаючі» чорні діри можуть виникати після злиття галактик або через гравітаційні поштовхи, які відкидають їх від центру.
Це відкриття стало одним із найпереконливіших доказів існування активних чорних дір за межами галактичних ядер. Науковці наголошують, що подібні спостереження допомагають зрозуміти, як надмасивні чорні діри в ранньому Всесвіті могли швидко нарощувати масу.
Серед понад трьох тисяч досліджених карликових галактик лише ця продемонструвала настільки виразні ознаки «мандрівної» чорної діри. Вчені вважають, що майбутні радіотелескопи дадуть змогу знайти більше таких «загублених» об’єктів і краще пояснити їхню роль у формуванні галактик.
До слова, вчені дослідили, що галактика Мессьє 82, відома як Галактика Сигара, утворює зірки в десятки разів швидше за Чумацький Шлях, створюючи великі скупчення, які світяться яскравіше за звичайні. Це відбувається завдяки активному процесу зореутворення, який привів до появи величезних "суперскупчень" зірок у центрі галактики. Кожне з таких скупчень може містити сотні тисяч зірок.
Юлія Педюк - pravdatutnews.com
