Фото: з відкритих джерел
Стрес може посилювати хронічні болі, провокувати мігрені та викликати дискомфорт у різних частинах тіла. Про це пише Egészség Kalauz.
Чому стрес підсилює відчуття болю
Психічне виснаження позначається на якості сну, загальному настрої, а також на способах сприйняття та обробки больових імпульсів нашим мозком. Емоційне перевантаження підвищує сприйнятливість нервової системи, через що звичні подразники сприймаються набагато інтенсивніше.
Тривале виснаження спричиняє стійкий м’язовий тонус, погіршує сон та блокує внутрішні системи організму, покликані гамувати біль. Психоемоційний тиск може суттєво погіршувати перебіг мігреней, болю в ділянці шиї, хребта чи шлунково-кишкового тракту, а також фіброміалгії та хронічних захворювань суглобів. А неперервний дискомфорт викликає страх і безсоння.
Біль не є звичайною механічною сигналізацією, яка надходить від ушкодженої ділянки чи запалених тканин. Це складне явище, сформоване нервовою системою під впливом емоцій, попереднього досвіду людини, рівня її уваги та наявного напруження. Саме цим пояснюється те, чому однакові подразники викликають різну реакцію у двох людей, або чому чутливість однієї й тієї ж людини коливається залежно від ситуації.
Травма чи запалення в організмі супроводжується активізацією спеціальних рецепторів нервової системи — ноцицепторів, які зчитують загрозу та відправляють відповідні сигнали вгору спинним мозком до головного.
Головний мозок повільно опрацьовує отримані сигнали, оцінює ступінь небезпеки та формує емоційну відповідь. Це не означає, що відчутний дискомфорт є надуманим. Біль — це реальний фізичний та психологічний досвід, який може провокувати глибокі страждання навіть за відсутності видимих ушкоджень.
Нервова система може підсилювати чи приглушувати больові сигнали, і психоемоційний стан відіграє в цій регуляції вирішальну роль. Коли організм потрапляє в стресову ситуацію, він запускає роботу симпатичного відділу нервової системи та гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову вісь. Це провокує масований викид адреналіну й кортизолу — речовин, які мобілізують ресурси для миттєвого реагування: прискорюється серцебиття, частішає дихання, підвищується м’язовий тонус.
Якщо тіло довго функціонує в режимі бойової готовності, процеси сприйняття та контролю болю зазнають деформацій. Нервова система починає надмірно реагувати на найменші подразники, а природні захисні механізми, покликані знижувати біль у нормі, втрачають свою ефективність.
У такому стані навіть незначний м’язовий спазм або легкий біль сприймається значно сильніше. Це не свідчить про свідоме перебільшення з боку людини. Йдеться про автоматичні нейрофізіологічні реакції, які неможливо зупинити силою волі.
Який біль може посилюватися від стресу
Одним із найпоширеніших фізичних проявів стресу є виражений тонус м’язового каркаса. Через емоційне напруження найбільш вразливими стають м’язи шийного відділу, плечей, спини та щелепи. За умов довгого стресу м’язи накопичують втому, стають вразливими та гіперчутливими.
Унаслідок постійного стресу може виникнути і так званий головний біль напруги. Це відчуття стиснення голови з обох боків. Крім того, звичка мимоволі стискати щелепи чи скреготати зубами під час сну стає причиною дискомфорту в ділянці обличчя, скронево-нижньощелепних суглобів та ранкового головного болю.
Через стресові ситуації у вас також може боліти спина та поперек. Психоемоційне виснаження не обов’язково є першопричиною, але воно суттєво підсилює вже наявні розлади.
Психологічне виснаження майже завжди супроводжується розладами сну: виникають труднощі під час засинання, часті нічні пробудження або відчуття розбитості зранку. А брак сну, своєю чергою, підвищує чутливість до болю.
Від стресу найчастіше може виникати такий біль:
Головний біль та мігрень
Біль у шиї, дистальних відділах та спині
Біль у животі
Дискомфорт у суглобах та опорно-руховому апараті
Фіброміалгія
Як полегшити біль у тілі в умовах стресу
Спробуйте такі способи полегшення болю в тілі, якщо переживаєте стресову ситуацію:
Легка фізкультура — піші прогулянки, плавання, заняття на велотренажері чи лікувальна гімнастика.
Практики релаксації — вправи з повільного дихання, прогресивна м’язова релаксація та методики усвідомленості.
Нормалізація сну — йдіть спати та прокидайтеся в однаковий час, обмежте кофеїн та сині екрани ввечері, підготуйте умови для комфортного сну.
Психологічні методики — попрацюйте з психотерапевтом/психіатром.
Новий чи посилений біль не можна списувати на стресові події у житті. Кваліфікований медичний огляд є обов’язковим, якщо біль має тривалий характер, постійно зростає або змінює свої прояви.
Юрій Никорак, pravdatutnews.com
