Фото: depositphotos
Це стало можливим завдяки дослідженню, яке показало, що ці рідкісні метали, зазвичай знайдені в астероїдах, могли потрапити на Місяць після ударів космічних тіл по його поверхні.
Про це пише ScienceAlert.
За підрахунками вчених, до 6 500 кратерів діаметром понад 1 км можуть містити метали платинової групи. У великих кратерах, де є центральне підняття, ці метали можуть зосереджуватися у більших кількостях. Якщо врахувати лише такі великі кратери, кількість перспективних місць зменшується до 38.
Окрім металів, науковці припускають, що близько 3 400 кратерів можуть містити воду у вигляді зволожених мінералів. Проте якщо обмежити увагу лише на великих кратерах з чітким центральним підняттям, таких залишається близько 20.
Астроном Джаянт Ченнамангалам та його команда зазначають, що на Місяці може бути навіть більше корисних металів та води, ніж на навколоземних астероїдах. Вони вважають, що освоєння Місяця може виявитися вигіднішим і практичнішим, ніж спроби дістатися до астероїдів, оскільки Місяць завжди знаходиться на однаковій відстані від Землі, на відміну від астероїдів, які мають непередбачувану орбіту.
З огляду на те, що видобуток корисних копалин на Землі обмежений і завдає шкоди довкіллю, космічний видобуток стає дедалі привабливішим як для вчених, так і для бізнесу. Однак, навіть на Місяці, завдання не буде легким, адже частина мінералів може бути важко доступною через їхнє розсіяння у ґрунті, а астероїди можуть згоряти при зіткненні з поверхнею.
Наступним кроком, на думку дослідників, стане проведення дистанційного зондування з орбіти Місяця для виявлення найбільш перспективних кратерів.
До слова, Місяць поступово віддаляється від Землі на 3,8 сантиметра щорічно. Це явище стало можливим завдяки припливам. Вчені вимірюють ці зміни за допомогою лазерів, які відбиваються від дзеркал, розміщених на Місяці космічними апаратами та астронавтами
Юлія Педюк - pravdatutnews.com
