Фото: depositphotos
Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Українські дипломатичні представництва та консульські установи мають повноваження вчиняти окремі нотаріальні дії, передбачені законодавством.
Звернувшись до консула, громадяни можуть:
- посвідчити довіреність на представництво своїх інтересів;
- оформити згоду на правочини щодо майна дитини;
- посвідчити згоду на розпорядження спільним майном подружжя;
- отримати інші нотаріальні документи, які належать до повноважень дипломатичних установ.
Порядок оформлення таких документів визначений спільним положенням Міністерства юстиції та Міністерства закордонних справ. У серпні 2026 року відомства затвердили зміни до цього документа.
Якщо один із батьків або усиновлювачів укладає правочин щодо управління майном дитини, за загальним правилом необхідна нотаріально посвідчена згода другого з батьків.
Однак закон передбачає винятки. Згода не потрібна, якщо другий із батьків:
- перебуває в полоні, заручниках або інтернований у нейтральній державі;
- зник безвісти за особливих обставин або визнаний безвісно відсутнім;
- не менше шести місяців поспіль проживає окремо від дитини та не бере участі в її вихованні й утриманні;
- має невідоме місце проживання.
Для вчинення правочинів щодо майна неповнолітніх дітей потрібна нотаріально посвідчена згода батьків, усиновлювачів або піклувальника.
Водночас дитина може без дозволу органу опіки та піклування безоплатно отримати у власність майно, зокрема нерухомість, якою вона користується.
Якщо право власності на спільне майно подружжя оформлене лише на одного з них, для посвідчення правочинів щодо його розпорядження, крім відчуження та іпотеки, консулу потрібно надати нотаріально посвідчену згоду другого з подружжя.
У такому документі необхідно зазначити:
- конкретні дії, на які людина дає згоду;
- дату та місце оформлення;
- повні персональні дані обох осіб;
- паспортні дані;
- реєстраційні номери облікових карток платників податків.
Унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі вказують за наявності.
За бажанням у згоді можна також передбачити додаткові умови та визначити строк її дії.
Якщо нотаріальну дію здійснюють через представника, консул повинен встановити його особу, перевірити цивільну дієздатність і повноваження.
Для цього використовують державні реєстри. Зокрема, перевіряють, чи не померла людина, яка видала довіреність, чи не припинила діяльність юридична особа та чи залишається довіреність чинною.
Такі перевірки необхідні для підтвердження законності представництва під час оформлення нотаріальних документів.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com
