Фото: pexels
Результати дослідження опублікували в науковому журналі Science.
Дослідники з Тюбінгенського університету в Німеччині використали стандартний тест, який раніше проводили з людьми та макаками. Двох чорних ворон навчили визначати напрямок руху точок на екрані та позначати відповідну ділянку дзьобом.
Частина точок рухалася в одному напрямку, а решта — хаотично. Науковці змінювали співвідношення точок, щоб перевірити, як складність завдання впливає на швидкість і точність відповідей.
Загалом за 157 сесій птахи виконали понад 40 тисяч спроб. Дослідники також записували активність 248 нейронів, щоб з’ясувати, як мозок ворон обробляє інформацію перед вибором.
Правильні відповіді заохочували звуковим сигналом і їжею — кормом або личинками хрущака борошняного.
Коли 81% точок рухалися узгоджено в одному напрямку, ворони ухвалювали рішення за 216–220 мілісекунд. При цьому вони помилялися менш ніж в 1% випадків.
Коли узгоджено рухалися лише 3% точок, точність знижувалася до 57%, а час відповіді зростав до 253 мілісекунд.
Для порівняння, у попередніх аналогічних дослідженнях людям і макакам було потрібно від 410 до 820 мілісекунд. Макаки виконували завдання швидше за людей.
Важливо, що помилкові відповіді ворони давали повільніше, ніж правильні. Це свідчить про те, що птахи аналізували інформацію перед вибором, а не просто вгадували відповідь.
Водночас дослідники зауважили, що люди й макаки в подібних тестах відповідали рухами очей, а ворони мали рухати головою. Така різниця може впливати на результати порівняння.
Що відбувається в мозку ворон
У дослідженні науковці вивчали активність каудолатерального нідопалліуму — ділянки мозку птахів, яку пов’язують із когнітивними функціями та вважають функціональним аналогом деяких ділянок кори головного мозку ссавців.
Із 248 досліджених нейронів 58 були залучені до визначення напрямку руху точок. Активність нейронів починала вказувати на вибраний напрямок ще до того, як птах рухав головою для відповіді.
Науковці припускають, що швидкість мислення ворон може бути пов’язана з будовою їхнього мозку. У палліумі ворон є приблизно 1,2 мільярда нейронів, тоді як у корі мозку макак — близько 1,7 мільярда. При цьому нейрони птахів менші й розташовані щільніше.
Серед інших можливих пояснень дослідники називають коротші відростки нейронів, більшу кількість клітин на одиницю об’єму мозку та вищу температуру тіла птахів. Однак ці припущення ще потребують експериментальної перевірки.
Результати дослідження свідчать, що птахи можуть виконувати складні когнітивні завдання без неокортексу, який є у ссавців. Науковці припускають, що відповідні механізми могли незалежно розвинутися в обох групах тварин у процесі еволюції.
Поки що дослідники не знають, чи властива така швидкість прийняття рішень усім птахам, чи лише воронам. Це питання потребує подальших досліджень.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com
