Суд відмовив чоловіку в опікунстві над матір’ю з деменцією через можливу відстрочку від мобілізації

Попри підтримку органу опіки та згоду трьох сестер, суд не призначив сина опікуном. Судді врахували, що в родині є інші повнолітні діти, які також можуть доглядати за матір’ю.
Суд відмовив чоловіку в опікунстві над матір’ю з деменцією через можливу відстрочку від мобілізації

Фото: SUD.UA

Сарненський районний суд Рівненської області визнав жінку із судинною деменцією недієздатною та встановив над нею опіку. Однак її синові, який звернувся з проханням призначити його опікуном, у цій частині заяви відмовили. Одним з аргументів суду став ризик створення штучних підстав для отримання відстрочки від мобілізації.

Про це повідомляє SUD.UA.

Чому син просив призначити його опікуном

Чоловік звернувся до суду, оскільки його мати через психічне захворювання втратила здатність усвідомлювати значення власних дій та керувати ними. Він просив визнати жінку недієздатною, встановити над нею опіку та призначити його відповідальною за неї особою.

Висновок судово-психіатричної експертизи від 3 вересня 2026 року підтвердив, що жінка має стійкий психічний розлад — судинну деменцію. Через стан здоров’я вона не може самостійно усвідомлювати свої дії та контролювати їх.

Призначення сина опікуном підтримав орган опіки та піклування Клесівської селищної ради. Відповідне подання затвердили рішенням виконавчого комітету від 19 червня 2026 року. У документі зазначалося, що чоловік може забезпечувати матері догляд і лікування.

Також проти його кандидатури не заперечували троє сестер. Вони надали письмові заяви зі згодою на те, щоб брат став опікуном матері. Її чоловік на той момент уже помер.

Чому суд згадав про відстрочку від мобілізації

Під час розгляду справи суд звернув увагу на те, що призначення опікуном особи призовного віку може мати наслідки для її військового обов’язку.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», опікуни людей, яких суд визнав недієздатними, мають право на відстрочку від призову під час мобілізації.

Однак сам факт підтримки кандидатури органом опіки не означає, що суд зобов’язаний призначити саме цю людину. За Цивільним кодексом України, опікуна переважно обирають серед родичів підопічного, враховуючи їхні особисті стосунки та можливість виконувати відповідні обов’язки.

У цій справі судді зауважили, що в жінки є троє повнолітніх доньок. Вони також перебувають із нею в родинних відносинах і потенційно можуть виконувати обов’язки опікунів.

Тому аргументи про здатність сина доглядати за матір’ю не переконали суд у необхідності призначити саме його. Судді дійшли висновку, що за таких обставин рішення може штучно створити умови для уникнення виконання конституційного обов’язку із захисту держави під час воєнного стану.

Яке рішення ухвалив суд

Сарненський районний суд Рівненської області частково задовольнив заяву у справі № 572/2864/26.

Жінку визнали недієздатною, а над нею встановили опіку. Проте вимогу про призначення її сина опікуном суд відхилив.

До визначення конкретного опікуна відповідні обов’язки доручили органу опіки та піклування Клесівської селищної ради.

Рішення про визнання жінки недієздатною діятиме протягом двох років від дня набрання ним законної сили. Такий строк передбачений статтею 300 Цивільного процесуального кодексу України.

Читайте також
Українка Магучіх виграла олімпійську бронзу у стрибках у висоту Українка Магучіх виграла олімпійську бронзу у стрибках у висоту
У фіналі жіночих стрибків у висоту виступили одразу три українки. Геращенко і Левченко - у топ-8.
Load next