Про це пише видання Descopera.ro.
Автор реконструкції, 3D-дизайнер Сісеро Мораес, зазначив, що ця людина могла б не привертати особливої уваги в сучасному натовпі. Водночас вона мала масивні риси обличчя та виразну нижню щелепу.
Історія знахідки почалася на початку 1960-х років, коли робітник, який видобував мінерали в районі Джебель-Ірхуд у Марокко, натрапив на череп. Спочатку вчені припускали, що він належав африканському неандертальцю, який жив близько 40 тисяч років тому.
Пізніше під час розкопок знайшли інші людські рештки та кам’яні знаряддя. У 2017 році два дослідження встановили, що скам’янілості належать раннім представникам Homo sapiens. Їхній вік оцінили приблизно у 315 тисяч років із похибкою близько 34 тисяч років. Ці відкриття відсунули відому історію нашого виду приблизно на 100 тисяч років углиб часу.
Для роботи використали цифрову модель черепа, яку фахівці Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка в Німеччині сформували з кількох скам’янілостей.
Основну частину черепної коробки та верхньої частини обличчя взяли з оригінального черепа Irhoud 1. Нижню щелепу та зуби додали з решток іншої людини, знайдених у тому самому археологічному шарі. Тому реконструкція не відображає зовнішність однієї конкретної людини.
Мораес вважає, що фрагменти добре поєднуються між собою. За його словами, навіть якби вдалося знайти оригінальну нижню щелепу, загальний вигляд черепа, найімовірніше, суттєво не змінився б.
Спочатку дослідники створили тривимірну модель черепа за фотографіями та відео, оприлюдненими разом із дослідженнями 2017 року. Потім вони використали комп’ютерну томографію сучасної дорослої людини й цифровим способом адаптували форму її черепа до давніх решток. Разом із цим змінили й м’які тканини обличчя, товщину яких розрахували за даними сучасної анатомії.
Однак м’які тканини людей, які жили 315 тисяч років тому, не збереглися. Тому використання сучасних анатомічних даних є лише приблизним способом відтворення зовнішності й не доводить, що будова обличчя давніх і сучасних людей була однаковою.
Дослідники також перевірили внутрішні розміри цифрового черепа. Його об’єм становив 1364 мілілітри — це близько до попередньої оцінки у 1375 мілілітрів. Такий збіг підтверджує пропорції моделі, але не гарантує абсолютної точності реконструкції.
Науковці представили два варіанти портрета. Перший — чорно-білий, без волосся. Другий — кольоровий, із відтвореною пігментацією шкіри, волоссям і бородою.
Мораес наголосив, що кольорова версія є більш художньою, адже містить більше деталей, які неможливо безпосередньо підтвердити науковими доказами. Отже, реконструкція дає уявлення про можливу зовнішність давньої людини, але не є її точним портретом.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com
