В Угорщині знайшли понад 200 кельтських срібних монет, які пролежали під землею дві тисячі років

Під час будівництва електропідстанції в угорському місті Сомбатгей археологи виявили скарб із 208 кельтських срібних монет. Загальна вага знахідки перевищує два кілограми. Монети пролежали в землі понад дві тисячі років на глибині лише 30–40 сантиметрів
В Угорщині знайшли понад 200 кельтських срібних монет, які пролежали під землею дві тисячі років

Фото: depositphotos

Про знахідку повідомила енергетична компанія E.ON Hungária, яка займалася будівництвом підстанції.

Будівельні роботи проводили на території відомої археологічної пам’ятки в північній частині Сомбатгея. Тому впродовж 2023–2025 років там працювали фахівці Угорського національного музею.

За цей час археологи дослідили майже 400 об’єктів — ям, поховань, залишків споруд та інших слідів давньої діяльності людей. Також вони знайшли кілька тисяч артефактів, які охоплюють майже сім тисяч років історії.

Кельти сховали монети в ямі, частину з них помістили в невелику посудину. Згодом обробіток землі частково розкидав скарб. Спочатку дослідники натрапили лише на кілька монет, а основну частину знайшли поступово за допомогою фахівців із металошукачами.

Оскільки скарб виявили під час наукових розкопок, археологи змогли зафіксувати не лише самі монети, а й обставини їхнього розташування.

За даними угорських медіа, скарб складається з 208 монет. Настільки значущої кельтської знахідки в Угорщині не було з кінця 1960-х років.

Монети належать до тетрадрахм велемського типу, які карбували наприкінці II або на початку I століття до нашої ери. Кожна з них відповідала чотирьом драхмам — давньогрецьким срібним монетам. Імовірно, їх виготовили поблизу гори Велем-Сентвід, приблизно за 15 кілометрів від місця знахідки.

Навіщо кельти закопали ці гроші, поки що невідомо. За однією з версій, це могла бути пожертва богам. Інше припущення — люди сховали свої статки під час кризового періоду.

Окрім кельтського скарбу, археологи виявили предмети різних історичних епох.

Серед найдавніших знахідок — невелике тесло зі шліфованого каменю віком майже сім тисяч років. Імовірно, ним рубали дерева та обробляли деревину.

До ранньої залізної доби, VII–VI століть до нашої ери, належить скляна намистина з візерунком «павиче око». Можливо, вона була частиною прикраси.

Також на території розкопок виявили залишки римської вілли. Хоча її споруди з часом розібрали та використали як будівельні матеріали, археологам вдалося частково відтворити план центральної будівлі. Досліджена частина займала близько 300 квадратних метрів.

Серед знахідок римського періоду — фрагмент цегли з відбитком собачої лапи. Такі цеглини могли використовувати для перекриття порожнин, якими під підлогою циркулювало тепле повітря в системі опалення.

Найближчим часом ці та інші артефакти планують представити на тимчасовій виставці в музеї «Саварія» у Сомбатгеї.

Читайте також
Український суд заочно заарештував Олега Газманова - Венедіктова Український суд заочно заарештував Олега Газманова - Венедіктова
Розпочато процедуру оголошення співака у міжнародний розшук.
У Піренеях живе рідкісний ссавець із мордочкою-хоботом, якого майже ніхто не бачить У Піренеях живе рідкісний ссавець із мордочкою-хоботом, якого майже ніхто не бачить
Піренейська хохуля нагадує суміш крота, землерийки та мініатюрного слона. Вона полює під водою, орієнтується за допомогою чутливої мордочки та потребує чистих гірських річок, але її природне середовище перебуває під загрозою.
На вихідних очікується магнітна буря: сонячна активність зросте до червоного рівня На вихідних очікується магнітна буря: сонячна активність зросте до червоного рівня
13–14 червня прогнозують геомагнітні збурення з К-індексом 5, які можуть вплинути на самопочуття метеозалежних людей