У цій статті PravdaTUT розглянемо основні аспекти цього протиставлення, що впливають на вибір чтива сучасно спільноти: економічні, екологічні, історичні тощо.

Із книгою людина проходить все своє життя, книга змінюється протягом століть, адаптовуючись до нових технологій та пристосовуючись до цивілізації людства.

Ще донедавна друковані видання - чи то газети, чи часописи були єдиними способами збереження архівної інформації та передачі знань, проте розвиток і еволюціонування технологій відкрив нові можливості для читачів. Чудовим прикладом росту можна вважати пропозицію відмови від паперових архівів в Україні, натомість запроваджуючи електронні.

Нині будь-де можна знайти книги, які одночасно співіснують із електронним форматом. Кожен із них має свої плюси і мінуси.

Електронні книжки приваблюють майбутнього читача своєю компактністю та доступністю, паперові дають відчуття психологічного звʼязку із текстом, зручності для зору та традиційного підходу до читання.

Еволюція книги

Книга пройшла довгий шлях за своє існування: від глиняних табличок і папірусних сувоїв до осучаснених електронних читанок. Вона змінювалась разом із суспільством, технологіями та людськими потребами. Друковане слово завжди було провідним джерелом здобуття людиною знань. І хоча нині ми можемо носити цілу бібліотеку в кишені, друкована книжка ще довго залишатиметься надважливою частиною всесвітньої культури.

Перші спроби зберегти текст датують ще шумерськими часами - тоді писали на табличках, зліплених із глини. Потім зʼявилися єгипетські папіруси, які скручували і зберігали в спеціальних контейнерах. Справжнім проривом еволюції став кодекс - зшиті між собою аркуші, дуже схожі на осучаснені варіації книжки. Він прийшов на заміну сувоям із папірусу, оскільки був набагато зручнішим - не потрібно було скручувати, та  й можна було гортати, як традиційну книгу.

          Глиняні дощечки                                                           Сувої із папіруса

У добу Середньовіччя книги переписували вручну на територіях монастирів. Це була складна й дорога справа, тому доступ до такого чтива мали лише заможні на той час люди. Згодом у Європу потрапив папір, винайдений у Китаї, тоді книжка трохи впала в ціні. Але справжній еволюційний “бум” стався пізніше — у XV столітті.

У 1440 році німецький першодрукар, Йоганн Гутенберг створив друкарський верстат, і це змінило книжкову епоху. Тепер книги можна було друкувати тисячами, а не переписувати вручну. Оскільки вони стали доступнішими суспільству, то, відповідно, покращилася освітня та просвітня системи. Друкарство швидко поширилося по всьому світу, і вже у XIX столітті книги стали масовим продуктом завдяки розвитку друкарських машин.

XX століття принесло нам комп’ютери, а разом із ними - перші електронні книги. У 1971 році перший винахідник цифрової книжки, Майкл Харт створив Проєкт "Гутенберг", де почали збирати електронні версії літературних творів. Наприкінці 90-х з’явилися формати PDF і перші їх читачі, але вони не набули популярності через недосконалі та не зовсім якісні екрани.

Наступний прорив популярності книжки стався в 2007 році, коли Amazon випустив Kindle – рідер з технологією e-ink, що імітувала вигляд друкованого тексту. Це зробило електронні книги набагато зручнішими для читання і їх популярність почала швидко зростати.

Сьогодні електронні книги доступні у різних форматах (EPUB, MOBI, PDF), а мобільні додатки для читання (Apple Books, Google Play Books) дозволяють мати тисячі книжок у смартфоні, проте все більше можна побачити людей, які радше виберуть паперовий варіант, аніж електронні букви. Друковані примірники зараз можна бачити всюди: у транспорті, у парках, в офісах, у кавʼярнях тощо, що свідчить про велику популярність саме паперового варіанту.

Цінова категорія: що вигідніше

Чи не найважливішим фактором при покупці будь-якого типу книжки є вартість товару. У цінову категорію паперової книжки входить велика частка компонентів і прикладеної руки людини: витрат на друк, логістику, оплату праці авторів і видавництв. Саме тому нові книги в книгарнях коштують доволі дорого. 

Наприклад, у таких мережах, як «Книгарня Є» чи Yakaboo, ціна новинок у твердій палітурці може коливатися від 400 до 1000 гривень в залежності від автора та популярності. Особливо це стосується художніх та науково-популярних видань, де якісні ілюстрації та спеціальні матеріали впливають на кінцеву вартість.

Проте паперові книги можна придбати значно дешевше на вторинному ринку. Барахолки, букіністичні магазини та маркетплейси на кшталт OLX пропонують книги у вживаному стані, відповідно за суттєво нижчими цінами. Тут можна знайти бестселери, які у книгарнях коштують 600 гривень, за 200-300. Більше того, деякі колекціонери розпродують свої бібліотеки, що дає шанс знайти рідкісні видання за відносно низькими цінами.

Новий формат із Yakaboo (580грн)   

                                                                                                          Б/у формат із OLX         

Окремо варто згадати бібліотеки, які залишаються доступним джерелом паперових книг для всіх охочих. Читач може отримати потрібну книгу безкоштовно, щоправда, з обмеженням у часі. Для багатьох це оптимальний варіант, особливо якщо книга потрібна лише на короткий період.

З іншого боку, електронні книги пропонують іншу модель ціноутворення. Вони не потребують друку та фізичної дистрибуції, що суттєво знижує їхню вартість. Багато видавництв пропонують цифрові версії своїх книг за ціною вдвічі, а то й утричі нижчою за друковані аналоги. Наприклад, електронний варіант популярного роману може коштувати 150-250 гривень, тоді як паперова версія обійдеться у 500-700 гривень.

Ще один плюс електронних книг – це можливість скористатися підписками, наприклад Yakaboo та Librarius, які за щомісячну плату відкривають доступ до великої бібліотеки книг. Це може бути вигідним рішенням для тих, хто читає багато і не хоче витрачати великі суми на кожну окрему книгу.

Таким чином, вибір між паперовою та електронною книгою значною мірою залежить від бюджету та уподобань читача. Якщо важлива тактильність і колекційна цінність – варто обирати паперові видання. Якщо ж головне – економія та зручність, то цифрові книги або підписки стануть практичним рішенням.

Який тип книжки гірше відображається на людському здоровʼї

Якщо брати до порівняння електронний і паперовий формат книг, то обидва впливають на фізичний стан людини.

Паперові книги не випромінюють світло, тому не створюють додаткового навантаження на очі та сильного погіршення зору. Проте довге читання при поганому, не денному освітленні або в незручному положенні може спричиняти втому очей та біль у спині.

Електронні книги, залежно від пристрою, можуть мати більше пунктів щодо впливу на здоров’я. Читалки з екранами E-Ink безпечні для зору, оскільки їхній екран імітує друкований текст. Однак планшети та смартфони з LED-дисплеями випромінюють синє світло, яке може викликати втому очей, головний біль і порушення сну, зокрема, як наслідок, у людини може розвинути мігрень при усердному і тривалому читанні. 

Широке використання комп’ютерів, смартфонів та інших гаджетів спричинило зростання випадків зорової втоми. В медицині це явище отримало назву «цифрове око» (digital eye) – стан фізичного дискомфорту, що виникає після двох годин безперервного перегляду екрана на відстані менше 30-40 см. Зростання часу, проведеного перед екранами, робить проблему ще актуальнішою, оскільки гаджети використовуються не тільки для роботи, а й для спілкування та розваг. Про це говорить завідувач кафедри офтальмології Харківського національного ­медичного університету, доктор медичних наук, професор ­Павло ­Андрійович ­Бездітко.

Також тривале використання смартфонів перед сном знижує рівень мелатоніну. Як висновок, це призводить до безсоння, згодом, якщо взяти це в звичку, то це може перерости в хронічне захворювання.

Ще один аспект – вплив на поставу. Смартфони, планшети і т.д  часто використовують у положенні, коли голова нахилена вперед, що й створює значне навантаження на шийну зону. Дослідження підтверджують, що нахил голови під час використання смартфонів та планшетів значно збільшує навантаження на шийний відділ хребта. При нахилі голови на 15 градусів навантаження на шию становить приблизно 12 кг, на 30 градусів — 18 кг, на 45 градусів — 22 кг, а при 60 градусах — до 27 кг. Тривале перебування в такій позі може призвести до хронічного болю, напруження м'язів і розвитку так званого "синдрому смартфонної шиї".

Що частіше впливає на екологію

Виробництво як паперових, так і електронних книжок має значний вплив на природу, але продукуються вони трохи по-різному.

Папір

Паперові книги виготовляються з целюлози, отриманої з деревини. За даними, для виробництва однієї тонни паперу необхідно близько 17 дерев, 26 000 літрів води та 4 000 кіловат-годин електроенергії. Щорічно на планеті вирубують понад 15 мільярдів дерев, причому кожне п'яте дерево використовується для виробництва паперу. Це призводить до втрати 7,3 мільйона гектарів лісів щороку, що еквівалентно зникненню ділянки лісу розміром з 20 футбольних полів кожної хвилини. 

В Україні проблема вирубки лісів також є актуальною. За даними, площа лісів у країні зменшилася на третину в період з 1814 по 1914 роки. Незаконна вирубка лісів в Україні широко розповсюджена, особливо, в гірських місцевостях, де не зважають на Конституцію, яка чітко забороняє дії вирубки, що тягне за собою як адміністративне, так і кримінальне правопорушення.

Електронне сміття від пристроїв для читання

Електронні книги не потребують паперу, але їхній слід також присутній в екологічній царині. Виробництво пристроїв для читання, таких як рідери, планшети та смартфони, вимагає видобутку рідкісних металів, таких як літій, кобальт і нікель, що супроводжується серйозним забрудненням довкілля. Щорічно у світі утворюється близько 50 мільйонів тонн електронних відходів, причому лише 20% з них утилізується так, як потрібно. 

В Україні ситуація з електронними відходами є критичною. Країна входить до десятки держав з найбільшим обсягом сміття на душу населення, посідаючи девʼяте місце. Щорічно на звалища потрапляє майже 95% відходів, і тільки маленьку частку спалюють або передають на вторинну переробку. 

Система переробки електронних відходів в Україні майже відсутня, тому більшість зламаних пристроїв опиняється на звалищах, та й тут варто оцінити становища українських звалищ, і те, як вони впливають на довкілля.

Висновок

Вирішення, який з форматів – паперові чи електронні книжки – кращий, немає єдиної відповіді, адже кожен варіант має свої плюси та екологічні мінуси. 

Паперові книги пов'язують із звичним читанням, комфортом для очей та відчуттям справжності, але при цьому вимагають багато ресурсів для виготовлення, сприяючи вирубуванню деревини. 

Електронні книги розв'язують питання використання дерева, але створюють інше екологічне навантаження через виробництво пристроїв та електронне сміття.

Розумне споживання здатне зменшити вплив обох форматів на природу. Застосування переробленого паперу, розширення програм книгообміну, продовження терміну служби електронних пристроїв та відповідальна утилізація техніки є важливими кроками до екологічної рівноваги. 

Сучасність надає можливості для поєднання двох форматів, даючи змогу кожному читачеві вибирати те, що відповідає його потребам та одночасно зменшує негативний вплив на довкілля.

Ростислав Шваник - pravdatutnews.com