Фото: depositphotos 

Про це повідомив Центр прогнозування космічної погоди NOAA.

За інтенсивністю ця подія перевершила навіть відомі «гелловінські» бурі 2003 року. Водночас для більшості людей вона залишилася майже непомітною, оскільки не супроводжувалася значними наземними ефектами.

Як пояснює space.com, сонячні радіаційні бурі виникають унаслідок потужних спалахів і корональних викидів маси на Сонці. Вони розганяють заряджені частинки — переважно протони — майже до швидкості світла. За таких умов частинки долають відстань між Сонцем і Землею приблизно за 30–60 хвилин.

Найенергійніші з них проникають крізь магнітне поле планети та спрямовуються до полярних регіонів, де взаємодіють з верхніми шарами атмосфери. NOAA класифікує такі явища за шкалою від S1 (слабка) до S5 (екстремальна) — буря 19 січня досягла рівня S4 («сильна»).

Фахівці запевняють, що загрози для людей на поверхні Землі не було. Атмосфера та магнітосфера ефективно захищають планету від радіації. За словами фізика Таміти Сков, спектр частинок був відносно «м’яким»: попри рекордну потужність, буря не мала достатньої енергії, щоб досягти земної поверхні.

Водночас на великих висотах ситуація інша. Такі сонячні бурі підвищують радіаційні ризики для астронавтів, а також для екіпажів і пасажирів авіарейсів, що пролітають поблизу полюсів. Крім того, супутники та космічна техніка можуть зазнавати короткочасних збоїв — під час цієї події фіксувалися порушення в передачі даних.

Експерти наголошують, що радіаційна буря не є тотожною геомагнітній. Радіаційні бурі пов’язані з потоками швидких частинок від Сонця, тоді як геомагнітні — з взаємодією сонячного вітру з магнітним полем Землі. Саме геомагнітні бурі спричиняють полярні сяйва та можуть впливати на зв’язок, навігацію й енергосистеми.

До слова, у середу, 21 січня, на Землю обрушиться потужна магнітна буря, інтенсивність якої сягне К-індексу 7,5 із максимально можливих дев’яти. Це відповідає червоному рівню небезпеки.

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com