Фото: depositphotos

Піраміда Хеопса в Гізі може демонструвати виняткову стійкість до землетрусів завдяки різниці у частотах коливань між самою спорудою та навколишнім ґрунтом. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports.

За даними вчених, така «розсинхронізація» коливань зменшує передачу енергії від землетрусів до масивної кам’яної структури, що потенційно знижує ризик пошкоджень.

Дослідження також враховує історичні спостереження: піраміда пережила кілька землетрусів, зокрема підземні поштовхи в Каїрі 1992 року магнітудою 5,8, які спричинили лише незначні пошкодження облицювання.

Щоб з’ясувати механізм стійкості, науковці використали 37 датчиків, розміщених всередині та навколо піраміди. Вони фіксували коливання, спричинені як природними факторами, так і людською активністю — вітром, трафіком і рухом людей.

Виявилося, що частота коливань піраміди становить приблизно 2–2,6 герца, тоді як навколишній ґрунт коливається на рівні близько 0,6 герца. Усередині споруди фіксувалася стабільна частота близько 2,3 герца, що свідчить про відносну однорідність її динамічних властивостей.

Також дослідники встановили, що здатність піраміди підсилювати сейсмічні хвилі зростає до висоти приблизно 50 метрів, після чого різко знижується в зоні внутрішніх камер розвантаження над камерою фараона. Додаткову роль у поглинанні коливань відіграє масивне вапнякове плато, на якому зведена споруда.

Автори дослідження зазначають, що ці результати не доводять навмисного проєктування піраміди як сейсмостійкої, але підкреслюють надзвичайну інженерну міцність давньоєгипетської споруди навіть за сучасними критеріями.

До слова, у Мексиці під час будівництва залізниці виявили поселення віком близько 1200 років.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com