Фото: depositphotos

Геологи підтвердили існування давнього мікроконтиненту Мавриція, частини якого сьогодні приховані під дном Індійського океану. Доказом стали стародавні кристали циркону, знайдені на Маврикії.

Про це пише Daily Galaxy.

Сам острів Маврикій сформувався близько 9 млн років тому внаслідок вулканічної активності. Водночас у його пісках дослідники виявили циркони віком від 660 млн до майже 2 млрд років. Це свідчить про те, що під молодими вулканічними породами можуть зберігатися набагато давніші фрагменти континентальної кори.

За припущеннями вчених, значна частина Мавриції залишилася після розпаду давніх територій, які колись з’єднували Мадагаскар та Індію. Під час подальшого розширення Індійського океану стародавні породи опинилися під шарами молодшої вулканічної кори.

Що розповіли стародавні циркони

Циркон особливо цінний для геологів, оскільки може зберігатися протягом мільярдів років. За співвідношенням урану та свинцю в його структурі науковці можуть визначити вік кристала.

У дослідженні 2013 року, опублікованому в Nature Geoscience, вчені за допомогою уран-свинцевого датування виявили на Маврикії циркони віком понад 1,97 млрд років, а також зразки віком приблизно 840–660 млн років.

Дослідники припустили, що ці мінерали походять із давньої континентальної літосфери, похованої під островом. Магма могла проходити крізь стародавні породи, захоплювати кристали циркону та виносити їх на поверхню.

Додаткові докази під океанським дном

На користь цієї версії свідчать і гравітаційні вимірювання. Вони показали, що земна кора під Маврикієм та прилеглим Маскаренським плато має незвично велику товщину й простягається в напрямку Сейшельських островів.

Для регіону, який переважно мав би складатися з океанічної кори, така структура є нетиповою. Одним із можливих пояснень стали процеси розпаду давнього континенту.

Реконструкції руху літосферних плит показують, що Маврикій може розташовуватися над частиною докембрійського мікроконтиненту. Він відокремився від Мадагаскару, а під час розсування морського дна приблизно 83,5–61 млн років тому зазнав деформації та набув витягнутої, стрічкоподібної форми.

Пізніше вулканічна активність поховала значну частину стародавніх порід під новими шарами. Вчені пов’язують цей процес із Реюньйонським мантійним плюмом — джерелом вулканічної активності під Індійським океаном. Лава могла одночасно вкривати давню континентальну кору та проходити крізь неї, виносячи на поверхню стародавні мінерали.

Через схожість із легендами про затонулу Лемурію Маврицію іноді називають «втраченим континентом». Водночас наукових доказів існування міфічної Лемурії немає — дослідники говорять саме про реальні фрагменти давньої континентальної кори та намагаються відновити історію їхнього формування.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com