Здалеку ця рослина може здатися схожою на кріп, та її не те, що до борщового набору не додаси, а й стояти поряд може бути небезпечно. Отруйний бур’ян завезли до України із Сибіру у 50-х роках минулого століття. У Сталіна на нього були грандіозні плани: вирощувати як кормову культуру для худоби. До того ж ця зелень потребувала мінімальних витрат, а за прогнозами мала б віддавати максимальну харчову цінність. Та сталося не як гадалося: тварини рослину не вподобали, тож радянська влада відійшла від свого задуму, а борщівник, натомість, стрімко почав розростатися.

Андрій Прокопів, директор ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка зазначає: «Рослина є дуже стійка в наших екологічних умовах, конкурує з місцевими видами рослин і легко поширюється насіння».

Борщівник Сосновського не лише витісняє інші рослини, а й опікає людське тіло своїм токсичним соком.

Андрій Прокопів, директор ботанічного саду ЛНУ ім. І. Франка додає: «В липневу-серпневу пору рослина є небезпечною, коли людина контактує. Передусім, це місця зрізу рослин, де з’являється сік  і якщо цей сік потрапляє на поверхню шкіри, викликає жахливі опіки».

Найменший контакт із цим бур’яном може викликати ось таку реакцію на вашому тілі. Спершу з’являються гіперемії, плями та почервоніння, а за певний проміжок часу починають утворюватися пухирці. Їх, до слова, в жодному разі не можна проколювати власноруч. Варто одразу звернутися по допомогу до фахівців. Вкрай обачними біля такого бур’яну слід бути і алергікам.

Дерматологиня Христина Решетняк наголошує: «В першу чергу якщо ви контактували з борщовиком, вам потрібно прикрити цю ділянку контакту якимось одягом або пов’язкою, найважливіше промити це місце водою і змити цей сік і найкраще, якщо це в домашніх умовах – мильним розчином».

Затяжним може бути і процес реабілітації, усе залежить від ступеня отриманого опіку, інколи загоєння може тривати і півтора року.

Дерматологиня Христина Решетняк додає: «Ускладненнями цього процесу може бути приєднання вторинної інфекції, а також можуть утворюватися шрами і пігментні плями, в залежності від глибини опіку».

Найдієвішим способом боротьби з борщівником наразі є скошування цієї культури. Це радять робити в травні, щонайменше двічі, але до такої роботи необхідно братися не голіруч, а в захисному одязі та гумових рукавицях. Добре пристосувався отруйник і на Львівщині, та повноцінно оголосити війну цій рослині в обласному департаменті екології наразі не можуть. Кажуть: поки борщівник на законодавчому рівні не прирівняють до карантинних рослин, не мають на його утилізацію ресурсу.

«У країнах Фінляндії, Німеччини діють підхід, а в нас такої можливості нема, тому що це є кормова культура, тому відповідного цільового фінансування, державної програми нема, а тому нема правових підстав», - Максим Василишин, заступник директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації.

Лише на Львівщині отруйний бур’ян поширений на площі близько 630 гектарів, чи не найбільше його у  Турківському районі.  Остерігайтеся  контакту із такою підступною рослиною, якщо вберегтися не вдалося – мінімум 48 годин уникайте потрапляння сонячного проміння на шкіру.

Авторка: Валерія Паненко