В одній із сихівських мистецьких установ створили цілий «табір» переселенців. Зараз тут проживає близько 50-ти вимушено переміщених осіб, які приїхали зі Сходу країни.
 

Не передать словами то ощущение когда ты находишься на своей земле, но ты не находишься защищенным. Ты находишься в своей квартире. Мы заходили в квартиру свою и начиналась бомбежка с самолетов. И это было так страшно, я укрывала своего ребенка собой и просто молила Бога, чтобы мы спаслись, — розповідає переселенка з Харкова Віолетта Калашнікова.

Жінка розповідає, що й дорога була важкою. Потяги були забиті повністю, люди стояли майже 24 години. Але наголошують, все одно їм дуже пощастило, що вони покинули зону бойових дій.
 

Район в котором я живу, я очень вовремя уехала так как вчера его разбомбили. И сейчас когда я смотрю видео своего района, то его просто не узнать. У людей нет не окон, у них нет еды. Расстреляли мою хорошую знакомую русские. Она ехала спасать свою сестру и их в упор с супругом расстреляли в машине. Она чудом осталась жива, а он погиб, — зазначає Віолетта.
 

У цьому прихистку ніхто не сидить без роботи. Це допомагає зокрема психологічно відволіктися від пережитих подій. От Лідія приїхала до нас із Запоріжжя разом з родиною. Зараз вона відповідальна, щоб усі у цій будівлі були вчасно й якісно нагодовані.
 

Сначала знаете как-то вот ни графика, ничего не было. А потом мы решили его сделать потому что, если честно, был бардак. Сделали график и теперь люди по времени приходят, покушали, ушли. И вы знаете – сейчас нормально. Потому что начали переводить продукты, многое стали выбрасывать. Они целый день идут, идут . Ну, а сейчас нормально наедаются, никто не голодный. Все довольные все меня благодарят, — пояснює переселенка із Запоріжжя Лідія Саєнко.
 

Також для переселенців та містян тут проводять й заняття з домедичної допомоги. Це й як робити штучне дихання, так і зупиняти кровотечу до приїзду медиків підручними засобами.
 

Ми розглядали якраз дуже такий простий, відносно простий спосіб, це тиснуча пов’язка. Це може бути будь-що. Тобто в якості тканини може бути будь-яка футболка у якості тиснучого матеріалу. Це може бути навіть каміння, ось так. Просто підручні матеріали, — зауважує рятувальник від Мальтійської служби допомоги Антон Золоєв.
 

До того ж у будівлі ще й працює пункт прийому гуманітарки, волонтери та тимчасові жильці допомагають приймати та розподіляти отриману допомогу.

Це є окремо приміщення для дитячої гуманітарної допомоги, окремо приміщення для харчування, яке до нас приїздить й окремо приміщення для одягу. І звідси воно ж і виїжджає. Тобто, люди тут сортують, складають одяг відповідними написами й також налагоджена логістика виїзду теж, — додає директорка культурної установи Марта Іванишин.

Вантаж відправляють у місця військового забезпечення та у інші міста на Сході України, де необхідна допомога.
 

Вы знаете, что я хочу? Вот всем сказать хочу. Победа будет за нами. Мы украинцы, мы этого не потерпим, мы их выкинем. Я не знаю, до самого Урала будем их гнать! — запевняє переселенка із Запоріжжя Лідія Саєнко.

Карина Бовсуновська — pravdatutnews.com