«Рускій мір» нікому не потрібен. Жителі прифронтових територій розповідають, як росіяни залишили їх без засобів для існування. Пані Галина живе в одному з таких населених пунктів. Пригадує, як залишилася з сім’єю на понад 2 тижні без світла.  

А ми ж з дідом хворі. Звісно, було дуже погано, гидко. Вночі не знаєш, куди йти. Хворий-хворий, а їсти ж хочеться, — каже пані Галина, жителька Донеччини. 

А харчі дістати – ніде. Адже через обстріли та зруйновану рашистами інфраструктуру у районі, де проживає пані Галина – погане логістичне забезпечення продуктами харчування, медикаментами та засобами гігієни. У такому ж скрутному становищі опинилися сотні літніх людей, багатодітних сімей та осіб з обмеженими можливостями. Їм на допомогу прийшли бійці 103-ї бригади тероборони Львівщини.  

Обов’язок військових забезпечити при потребі необхідним цивільне неселення, яке постійно повинно відчувати нашу підтримку, нашу турботу і присутність українського війська і України в їхніх душах, серцях і в їхніх населених пунктах, — зазначив Валерій Курко, командир 103-ї окремої бригади сил ТрО ЗСУ. 

Наразі таку допомогу отримали понад 20 родин.  

Хліб ми їмо львівський. Бабуня, яка спекла на черині, навіть попіл знизу, — пані Галина. 

Та на цьому військовослужбовці не зупиняються. У планах – допомагати населенню Донеччини і надалі. 

Підтримай нас на Patreon: https://www.patreon.com/pravdatutlviv  

Віра Коновал - pravdatutnews.com