Ці фото облетіли не тільки нашу країну, але і весь світ. Азовсталь. травень 2022 року. Світлини зробив фотограф Дмитро Козацький.

У фотографіях важливий контескт, місця і часу коли вони були зроблені тому що якщоб ці фотографії були зроблені просто не в бойових умовах то вони відбповідно не були би такі популярні. Тому я вважаю, що варто завдячувати тим що ці фотографії були оборонцями азовсталі, те що вони стали взагалі можливими і вони впершу чергу ці фотографії про них самих, про тих хто захищав Азовсталь, - розповідає фотограф «Азовсталі», захисник, Дмитро Козацький.

Дмитро, також наш боєць, який не боїться їхати, і фільмувати все те, що зараз відбувається. В найгарячіші точки. На жаль, не всі світлини вдалося зберегти, проте ті, які є, точно увійдуть в історію. Улюбленої справи хлопець не покидає. І сьогодні він тут – у Львові, у реабілітаційному центрі Незламні приїхав підтримати наших захисників та вкотре показати світові ціну незалежності.

Тут для того щоб сфотографувати Незламних людей. Знову ж таки показати їхню силу. Мені це вдалося зробити на Азовсталі чим я дуже пишаюсь, що я фотографував таких надзвичайних людей і дуже радий, що в мене є можливість зараз повторити цей досвід. Коли ти бачиш таких незламних людей воно дуже сильно мотивує і дає сили триматися далі. Вони ці люди і герої   на моїх фотографіях є дуже крутим прикладом і я вважаю, що це, мабуть, найкраще умовно найкраща мотивація для людей, які там не причетні дотично до війни. Так близько до війни, - додає фотограф «Азовсталі», захисник, Дмитро Козацький.

З широкою усмішкою перед фотографом позує Руслан Топчан. Йому всього 20 і від початку повномашстабного вторгнення він був на війні.

Інший варіантів в мене не було. Я розумію скільки людей вже загинуло за Україну за всі ці 400 років шо варіантів немає. Будемо боротись до кінця, - зазначає захисник Руслан Топчан.

Три місяці тому йому вдалося з побратимами вибити ворога з позицій та відвоювати ще частину української землі в Донецькій області. Та, на жаль, протипіхотна міна призвела до того, що Руслан втрати обидві ноги.

Тут не можна просто зупинятись на тому, що все немає ніг і це кінець. Потрібно йти далі, далі, далі. Ну це як новий листочок твого життя. Ти просто перегорнув і все. Та, колись там згадуєш і все. А зараз на протези стаєш і ті ж самі дії виконуєш, - додає захисник Руслан Топчан.

Оптимізму цього парубка можна тільки позаздрити. Адже він точно приклад незламності і сили духу. Хлопець вже чекає на свої протези, а як встане на ноги, каже, повернеться назад до своїх побратимів і продовжить робити все задля нашої перемоги.

Я хотів би щоб дуже багато є поранених, які не зациклюються на цьому. І вони не можуть з цього вийти, і не можуть стати нормально на протези. Щоб всі просто побачили. Я там буду усміхнений щоб всі бачили це і розуміли що зараз на цьому етапі це норма. Протезування дуже круте і проблем з цим немає, - зазначає захисник Руслан Топчан.

А таких людей, за словами Дмитра, фотографувати одне задоволення.

Я дуже щасливий, що фотографуючи люде, які там травмувалися або отримали поранення під час війни все одно фотографії можна побачити блиск в їхніх очах, а це значить, що їхнє життя продовжується і вони не збираються здаватись. Оце те, що мені здається оьєднує всіх тих, кого я фотографував. Це те, що надихає і це те що дуже сильно мотивує, - підсумовує фотограф «Азовсталі», захисник Дмитро Козацький.

Зазначимо, що ця фотосесія прикрасить стіни нового корпусу Центру Незламні та буде мотивувати пацієнтів не здаватися.

Андрій Самойленко - pravdatutnews.com