Фото: Прес-клуб Львів
Приватизація державного майна під час війни — це не просто складний процес. Це своєрідний тест на зрілість державних інституцій, довіру до них, а також можливість дати друге життя підприємствам, які ще нещодавно вважалися «залишками минулого». Один із прикладів такої трансформації — завод «ТОПАЗ» у Львові. Його виставили на аукціон, який відбудеться 12 червня. Стартова ціна — 10,5 мільйона гривень.
Це приклад того, як старе підприємство не просто продають, а дають йому шанс на оновлення.
Коли я прийшов на завод, він фактично доживав. Але ми дали йому новий подих — отримали кілька нових замовлень, — розповів Юрій Татомир під час пресконференції у Львові.
Із 26 березня до початку червня на підприємстві встигли провести повну інвентаризацію, перевірили стан майна, усунули юридичні перешкоди, скоротили зайві посади, оптимізували витрати. Завод також оформив право власності на єдиний майновий комплекс, впорядкував понад 20 документів, створив віртуальну кімнату для ознайомлення з об’єктом і налагодив постійний зв’язок із Фондом держмайна.
Хочу звернути увагу всіх — і громадськості, і потенційних інвесторів: це не просто земельна ділянка площею 39 гектарів. Це діючий завод із повним циклом виробництва сувенірної продукції — медалей, значків, коїнів, з можливістю працювати з дорогоцінними металами. Тут також здійснюється утилізація радіотехнічних приладів зі збереженням цінних металів. Є техніка, верстати, фахівці — токарі, слюсарі, ювеліри, штампувальники. Люди, які все життя присвятили роботі на цьому підприємстві, — підкреслив Татомир.
Аукціон проходить через платформу «Prozorro.Продажі». Як зазначив Микола Іщук, начальник регіонального відділення Фонду держмайна, це найпрозоріший механізм продажу майна в умовах війни.
Кожна гривня з продажу йде на потреби оборони. Інвестуючи в такі об’єкти — ви інвестуєте у перемогу, — наголосив він.
За словами Іщука, завод «ТОПАЗ» наразі не має жодних боргів, а це — головний критерій для інвесторів. Ба більше, підприємство самоокупне й може працювати найближчі кілька місяців за рахунок наявних замовлень.
Юрій Татомир зізнався, що його приємно здивувало: серед потенційних інвесторів є ті, хто хоче зберегти саме виробництво:
Мене порадувало, що приходили люди, які щиро зацікавлені у збереженні заводу. Хоча більшість — це, звісно, представники будівельних і девелоперських компаній.
Сьогодні цей об’єкт відкритий для інвестицій і розвитку. Це унікальна територія у Львові, яка може перетворитися на сучасний житловий, інфраструктурний або змішаний простір. Але водночас є можливість зберегти або перенести виробництво, — підсумував Татомир.
