У цьому матеріалі ПравдаТУТ News розберемо досягнення професорки за майже 35-річну викладацьку та просвітницьку діяльність, окутану в україноцентричні цінності. Крім того, проаналізуємо науковий друкований доробок у вигляді авторських монографій, починаючи із 2004 року наукового освітянства.
Досягнення
Мова – твого життя основа
У далекому 1998 році Ірина Фаріон ініціювала конкурс політичного плаката та малюнка «Мова – твого життя основа». Результатом цього почину стало створення чотирьох знакових добірок мовних плакатів: «Мова – твого життя основа» (2001 р.), «Я на сторожі коло їх поставлю Слово» (2002 р.), «Мова — краса і сила» (2007 р.) та «Слово — меч духовний» (2012 р.). Ці плакати не лише відобразили творчий потенціал учасників конкурсу, але й стали потужним візуальним втіленням сили та незламності української мови.
Від книги до мети
Починаючи з 2011 року Ірина Фаріон започаткувала тривалий проєкт «Від книги до мети», спрямований на популяризацію україномовної книги. Тягнувся він 8 років поспіль.
У рамках ініціятиви Львівська політехніка щомісяця приймала знакових постатей для презентації їхніх напрацювань. За час його існування загалом представили 55 авторів та провели 48 презентацій. Підсумком стали шість виданих альбомів, які зафіксували ці важливі зустрічі та представлені книги.
Презентація монографії Павла Чучка.
Зустріч із зв’язковою Головного командира УПА Романа Шухевича Ольгою Ільків та презентація її поетичної збірки “У тенетах двох “закриток”
Презентація праць Богдана Стельмаха
Велич особистости
Упродовж 2014–2019 рр., коли була народним депутатом, започаткувала телевізійний проєкт «Велич особистости» з метою популяризації українських постатей, які назавжди увійшли в історію. Наслідок: понад 160 програм.
Ген українців
З 2019 року Ірина Фаріон розпочала на телеканалі НТА масштабний інтелектуально-культурологічний проєкт «Ген українців». Метою цієї програми є популяризація української мови, культури та історії через розповіді про видатних особистостей. На сьогоднішній день в ефір вийшло 130 студій цього втіленого задуму.
Останній випуск просвітницької програми Ірина Фаріон записала за 3 дні до вбивства, 17 липня 2024 року. Уже 20 липня мовознавиці не стало.
*останній випуск "Гену українців"
Мовно-літературні виклади
З 2022 року Ірина Фаріон активно розвивала свій YouTube-обліковник «Студія Фаріон», де щотижня проводила безкоштовні «Мовно-літературні виклади». Метою чину було надати можливість усім охочим поглибити свої знання з української мови та літератури. На сьогоднішній день на каналі розміщено понад 60 лекцій.
Монографії
Правопис - корсет мови?
У цій монографії досліджено одну з найактуальніших проблем сучасного мовознавства – ортографічну. Правописне життя мови розглянуто в лінгвістичному, історичному та політичному контекстах. Розкрито важливе культурно-політичне значення правописних норм та значну роль позамовних факторів у їхньому формуванні. Книга призначена для широкого кола читачів, які прагнуть пізнавати істину та змінювати своє життя через розуміння мови.
Ірина Фаріон присвятила свою працю "Світлій пам’яті мовознавців - творців першого академічного і соборного Правопису 1929 року". Книга розпочинається розділом із дещо несподіваною для подібних видань назвою - "Прелюдія до вбивства".
Книга адресована передусім молодим людям, і тим людям, які розуміють, що розвиток - це є життя, а зупинка - смерть.
Мова - це, перш за все, історія. Той, хто пише методички про те, як писати правильні слова, немає нічого спільного з наукою, яка називається лінгвістика - Ірина Фаріон.
Монографія адресована трьом групам читачів: тим, хто знервований правописними змінами або не є філологом, але бажає їх обговорювати; тим, для кого питання правопису зараз не є пріоритетним і тим, хто вважає ці зміни причиною хаосу.
Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у ХIV–ХVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива
Чергова праця є першим в українському мовознавстві цілісним дослідженням еволюції статусу староукраїнської (руської) мови та мовної і мовно-етнічної свідомості упродовж XIV–XVII століть. Мовознавиця розглядає ці процеси у двох ключових елітарних середовищах: урядово-шляхетському та духовно-освітньому.
Крізь призму змін староукраїнської (руської) мови та її взаємодії з іншими мовами досліджується трансформація світоглядної моделі: від теоцентризму до антропоцентризму, від панславізму до усвідомлення самоцінності староукраїнської (руської) мови, від мовного універсалізму до формування українськомовного етнонаціонального самоусвідомлення.
Важливо відзначити, що староукраїнська (руська) мова, поступаючись під впливом складних суспільно-політичних обставин XVIII століття, водночас відкрила шлях для розвитку живої народної української мови.
Напрацювання пропонує читачеві оригінальний соціолінгвістичний погляд на процеси самопізнання, самозростання та усвідомлення непереможності рідної української мови.
Мова-краса і сила. Суспільно-креативна роль української мови в XI - середині XIX ст.
Це новаторське дослідження в українському мовознавстві вперше розглядає взаємозв'язок між мовою та людиною, мовою та нацією, мовою та державою в онтологічно-діахронному вимірі. Ірина Фаріон доводить, що мова є не лише передумовою існування індивіда та суспільства, але й фундаментом їхнього історичного розвитку упродовж століть.
Унікальність української ситуації полягає в тому, що не держава оберігала мову, а саме мова створила всі необхідні умови для відродження нації та державності. Цей феномен розкривається через метафоричне розуміння мови як "краси і сили". Оскільки мова є надбанням кожного мовця, це нетрадиційне лінгвістичне дослідження адресоване широкому загалу.
Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті
Ця праця стала результатом співпраці трьох різних філологів: українського, французького та англійського.
Монографія бере свій початок із коротких відео з ютуб каналу Ірини Дмитрівни, де вона разом із глядачами аналізувала різноманітні англізми, запропоновані ними самими або ті, що з'явилися в її житті зненацька.
Книга має нетиповий, але влучний дизайн від Галини Помилуйко-Недашківської. У ній філологи довели, що кожна мова є окремим способом мислення та винятковою цінністю.
Немає потреби вживати в українській мові лексичні одиниці, які їй не притаманні, - каже Ірина Фаріон.
Робота не спрямована проти англійської мови, а має на меті актуалізувати можливості української мови. Якщо в нашій мові є слово "знеструмлення", немає сенсу вживати "блекаут" тощо.
Унікальність книги полягає не лише в лінгвістичному аналізі англійських лексем та українських відповідників, а й у наявності 100 зображень різних англізмів, які запропонували філологи. До кожного зображення є поважний літературний філософський текст-есе.
У праці згадані цитати визначних великих українців таких, як: Шевченко, Огієнко, мовознавиця Дарія Віконська та інші.
Бог карає навіть за одягання чужинецької одежі. А що вже говорити про зраду рідної мови? ( цитата Огієнка )
Монографію почали з Тараса Григоровича Шевченка, якого “ми не переодягаємо в кеди чи джинси, а залишаємо в його строї, щоб зрозуміти його велич у часи тотального вироку для українців”. Його слова залишаються актуальними:
Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває, Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають, Чужі люди проганяють, І немає злому На всій землі Безконечній, Веселого дому.
Про це сказала сама Ірина Фаріон на одній із презентацій книжки.
Крім того, у доробку філологині - понад 400 наукових статей.
Ірину Дмитрівну можна оцінювати під різними кутами, проте після оцінки все ж беззаперечним залишається її вагомий внесок у популяризацію та дослідження української мови упродовж майже 35 років викладацької та просвітницької діяльності, що ґрунтується на глибоких україноцентричних засадах.
Неможливо заперечити її відданість мовній справі та багаторічну працю на ниві правди.
Нині, 29 квітня мовознавиці був би 61 рік.
Нагадаємо, Лінгвоцид — фронт спротиву нації: як проявляється винищення мов окремих народів
Ростислав Шваник - pravdatutnews.com
