Фото: depositphotos
Нікотин, відомий своєю здатністю викликати сильну залежність, впливає на мозок не лише негативно, а й стимулююче.
Про це пише видання The Economist.
Дослідження свідчать, що він активує нейрони, спонукаючи їх виділяти нейромедіатори — дофамін, серотонін, глутамат і норадреналін. Саме вони відповідають за увагу, пам’ять, навчання та контроль рухів.
Ще у 2010 році вчені провели понад 40 досліджень і підтвердили: дози нікотину покращують увагу та пам’ять. Подальші роботи, включно з публікацією у Nature Medicine 2017 року, навіть показали, що ця речовина може відновлювати когнітивні функції у тварин із генетичною схильністю до шизофренії. Водночас сучасні огляди підтверджують — у людей із розумовими хворобами нікотин може поліпшувати коротко- та довготривалу пам’ять.
Однак ця «користь» має зворотній бік. У дослідженнях на щурах і мишах регулярний вплив нікотину в підлітковому віці або під час розвитку плоду спричиняв тривожність, депресивні прояви, імпульсивність і порушення уваги. Вчені припускають, що в критичні періоди мозок може перепрограмовуватися під дією стимулятора.
Крім того, нікотин, стимулюючи вироблення дофаміну у зоні nucleus accumbens, запускає систему «винагороди» мозку, через що формується залежність. Це створює порочне коло: приємний ефект зникає швидко, і людина прагне отримати нову дозу.
Науковці підсумовують: попри спокусливі дані про можливу терапевтичну користь, ризики нікотину для розвитку мозку, особливо у підлітків і під час вагітності, переважають.
До слова, навіть рідини для вейпів без нікотину можуть бути небезпечними: дослідження показало, що вони повпливали на формування кісток черепа у новонароджених мишенят. Вчені застерігають, що «безпечні» компоненти електронних сигарет здатні шкодити розвитку плоду.
Юлія Люшньова - pravdatutnews.com
