Науковці зафіксували поруч із Сонячною системою масивну молекулярну хмару, яка раніше залишалася непоміченою. Її назвали Еос — на честь давньогрецької богині світанку. Структура приблизно в 40 разів ширша за диск Місяця на небі й утричі з половиною тисячі разів масивніша за Сонце.

Дослідження опубліковане в журналі Nature Astronomy, повідомляє CNN.

Зазвичай такі хмари шукають за допомогою інфрачервоних і радіоспостережень, фіксуючи випромінювання молекул чадного газу. Але Еос практично не містить цієї речовини, тому її довго не могли виявити.

Цього разу вчені використовували інший підхід — зафіксували ультрафіолетове випромінювання водню. Спектрограф, який розкладає світло на складові довжини хвиль, виявив характерне флуоресцентне світіння молекул водню в хмарі.

Це перша в історії молекулярна хмара, яку виявили через безпосередній пошук далекого ультрафіолетового випромінювання молекулярного водню. Дані показали молекули, що світяться за допомогою флуоресценції в ультрафіолетовому діапазоні. Ця хмара буквально світиться в темряві, — розповів астрофізик Блейкслі Беркгарт, провідний автор дослідження.

Виявлення Еос стало несподіванкою для астрономів. Як зазначає дослідниця Меліса Макклюр, раніше вважалося, що найближчі до Сонця молекулярні хмари розташовані на відстані щонайменше 1600 світлових років. Нова хмара — лише за 300 світлових років. Це найближча подібна структура, з коли-небудь зафіксованих.

Це як жити в передмісті й раптом дізнатися, що за сусіднім порожнім полем був прихований підземний бункер, — образно описала відкриття Макклюр.

Хмари такого типу складаються з газу та пилу і можуть ставати місцями зародження нових зірок. Завдяки Еос науковці сподіваються краще зрозуміти, як міжзоряна матерія перетворюється на зірки й планети.

Нагадаємо, Hubble зафіксував незвичну галактику в сузір’ї Жирафа

Юлія Педюк - pravdatutnews.com