Фото: Pexels

Багато античних будівель досі стоять, незважаючи на землетруси, виверження та тривалі століття руйнувань. Нове дослідження італійських науковців, опубліковане в журналі Geoheritage, пояснює, як саме римська інженерія забезпечила цю стійкість — на прикладі храму Венери в затопленому місті Байї поблизу Неаполя.

Храм Венери — свідок історії

Храм Венери є однією з найвиразніших споруд античності. Розташований у геологічно активному районі, він витримав виверження Везувію 79 року н.е., численні землетруси та постійні рухи ґрунту.

Таємниця римських матеріалів

Команда дослідників з Університету Неаполя та партнерських установ проаналізувала матеріали, з яких створено храм. Виявилося, що римляни використовували місцеву сировину — насамперед неаполітанський жовтий туф і вулканічні породи, пов’язані з діяльністю Везувію.

Хімія, що зміцнює століттями

За словами співавторки роботи, докторки Кончетти Рісполі, змішування вулканічних компонентів із вапном запускало у розчині тривалу хімічну реакцію. Внаслідок цього всередині матеріалу формувалися нові мінерали, що зміцнювали структуру та робили її особливо стійкою до води, вологи й рухів ґрунту.

Природна стійкість

Рісполі пояснила в коментарі Daily Mail, що геоматеріали храму поводяться «як природна скеля»: замість руйнування вони з віком ще більше ущільнюються. Саме це, підкреслюють вчені, і дозволило античній споруді пережити тисячоліття.

До слова, що буде із Землею, якщо всі пустелі стануть зеленими: вчені пояснили можливі наслідки

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com