Фото: GOV.UA

Про це повідомила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, передає «Укрінформ».

За її словами, якщо у 2022 році скарги на мову інтернет-представництв становили майже половину всіх звернень (46%), то у 2025 році їхня частка скоротилася до 25%. Водночас загальна кількість таких скарг і надалі залишається значною.

Це свідчить не про зникнення проблеми, а про її трансформацію, — наголосила Івановська.

Вона пояснила, що у 2022–2023 роках переважна більшість порушень (близько 80%) стосувалася повної відсутності україномовної версії сайтів. Натомість у 2024–2025 роках основні скарги пов’язані з тим, що за наявності української версії ресурсу за замовчуванням відкривається російськомовна.

Паралельно, за словами мовної омбудсменки, зменшується кількість звернень щодо вебсайтів, але зростає число скарг на контент у соціальних мережах та на комерційну інформацію малого бізнесу. Це, на її думку, свідчить про поступове наповнення сайтів українською мовою і водночас про формування нової зони мовної напруги — у соцмережах.

Станом на 17 грудня 2025 року було розпочато 971 захід державного контролю, з яких 310 стосувалися мови інтернет-представництв — це близько третини від загальної кількості. За результатами перевірок у 304 справах ухвалено адміністративні рішення, що становить 44% від усіх таких проваджень. Переважно застосовуються попередження, однак у разі повторних порушень накладаються штрафи в розмірі від 3400 до 8500 гривень.

За словами Івановської, фактично близько третини інтернет-ресурсів, щодо яких надійшли обґрунтовані скарги та зафіксовано порушення, притягуються до адміністративної відповідальності.

До слова, уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська закликала Кабінет Міністрів посилити відповідальність за недотримання мовного законодавства через зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). На її думку, поточні штрафи неефективні та не зупиняють правопорушників.

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com