Фото: Pexels

Центральна виборча комісія пропонує запровадити шестимісячний період підготовки після завершення воєнного стану перед початком виборчого процесу, залишивши строки самих виборів без змін. Також ЦВК ініціює врегулювання на законодавчому рівні участі у голосуванні внутрішньо переміщених осіб, військових та українців, які перебувають за кордоном.

Часові рамки

Комісія пропонує зберегти чинні строки виборчого процесу:

• 90 днів для президентських виборів,
• 60 днів для виборів народних депутатів.

У ЦВК пояснюють, що підготовчий період необхідний для:

• оцінки можливості проведення голосування на окремих територіях,
• перевірки готовності виборчої інфраструктури з урахуванням наслідків війни,
• розрахунків витрат на створення додаткових закордонних виборчих дільниць,
• узгодження роботи реєстрів для уточнення даних про виборців та реалізації інших заходів.

Законодавчі пропозиції

Серед інших ініціатив – спрощення процедур зміни виборчої адреси та місця голосування, а також закріплення норми, що на території Росії та Білорусі вибори не проводяться. Українці з цих країн зможуть проголосувати у сусідніх безпечних державах.

Ці пропозиції були представлені головою ЦВК Олегом Діденком на засіданні підгрупи, яка займається адмініструванням виборчого процесу та інфраструктури. 7 січня комісія підтримала пакет ініціатив і передала його на розгляд Верховної Ради.

Цей документ не є всеохопним і не дає відповіді на всі питання, але він є основою для подальшого діалогу, – зазначив голова ЦВК.

Мета змін

Пакет пропозицій має на меті законодавчо визначити строки призначення виборів і період підготовки з урахуванням наслідків війни та масштабного переміщення населення. Також ідеться про забезпечення виборчих прав переселенців, військових та громадян України за кордоном, організацію інформаційного супроводу й агітації поза межами держави, протидію зовнішньому втручанню та створення належних механізмів безпеки.

Обговорення в парламенті

Учасники засідання акцентували увагу на:

• оновленні Державного реєстру виборців,
• особливостях голосування за кордоном,
• гарантіях безпеки на всіх етапах виборчого процесу.

Голова профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк повідомила, що наразі на розгляді перебувають 23 законопроєкти, які охоплюють різні аспекти виборчого законодавства. Серед них виокремлено 8 ключових ініціатив, що потребують першочергового опрацювання. Вони стосуються зниження прохідного бар’єра для партій, моделей виборчої системи, вимог до кандидатів, цензу осілості, критеріїв до членів комісій та територіальної організації місцевих виборів.

Наприкінці грудня у Верховній Раді відбулося перше засідання робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо проведення виборів в умовах особливого періоду.

Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий до проведення президентських виборів, але їх організація залежить від двох ключових умов – безпеки та змін у законодавстві.

В Україні також розглядають можливість запровадження електронного голосування для громадян за кордоном на президентських виборах. Парламентські та місцеві вибори наразі не обговорюються.

8 січня перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко повідомив, що у парламенті створено сім підгруп для напрацювання законодавства про вибори в умовах особливого стану.

До слова, переважна частина українців, які залишили країну після початку повномасштабної війни, нині перебувають у державах Європейського Союзу на умовах тимчасового захисту.

Евеліна Підлетейчук (практикантка) - pravdatutnews.com